Публічні закупівлі у світлі європейської інтеграції України

“Наше місце в Європі… Так ми – європейці, європейці територіяльно, фізично, психічно; європейці своїм світоглядом, своїми традиціями, що їх полишили нам у спадщину минулі покоління…”

Симон Петлюра (Тижневик “Тризуб”, Париж, 17.01.1926)

Україна – кандидат в члени ЄС

23 червня 2022 року для України успішно завершився черговий етап на шляху до членства в Європейському Союзі: Європейська Рада вирішила надати Україні (разом із Республікою Молдова) статус країни-кандидата.

Скоріш за все, подана лише наприкінці лютого заявка не членство не мала б такий швидкий проміжний успіх, бо ряд важливих кроків (зокрема, реформування правоохоронного сектору, процедури призначення суддів Конституційного Суду, завершення призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, боротьба з корупцією, відповідність законодавства про боротьбу з відмивання грошей стандартам FATF, імплементація законодавства про деолігархізацію) лишились не виконаними. Однак, фактор варварської війни, розв’язаної імперською Росією, та мужній опір українців агресору зіграли на руку. Країни-члени та органи ЄС подали чіткий меседж путінському режиму про підтримку європейської перспективи двох пост-радянських країн, Північні і Східні кордони України є кордонами об’єднаної Європи, український народ є частиною європейської сім’ї. Статус кандидата у майбутньому скоріш за все позитивно вплине на залучення додаткових інвестицій в українську економіку, на інтеграційні проекти та ініціативи різного рівня та масштабу, де одними з акторів, виступатимуть українці, українські компанії, організації, спільноти, держава тощо, зокрема, це стосуватиметься проходження процедур для членства України в Північноатлантичному альянсі. Ми вже бачимо економічну підтримку України: спрощено автомобільні вантажні перевезення шляхом надання додаткових прав транзиту і перевезення між Україною та ЄС («транспортний безвіз»), незабаром має зрости пропускна спроможність експортно-імпортних операцій з електричною енергією в рамках ENTSO-E, з боку ЄС скасовано мита і квоти для українського імпорту, європейські міста з радістю приймають пропозиції (чи самі пропонують) побратимства від українських міст.

Держзакупівлі в авангарді реформ

Аванси не були б роздані Україні за дарма, якби не багаторічна робота громадянського суспільства, бізнес-середовища, державних інституцій у напрямку імплементації європейських стандартів і правил відповідно до Угоди про асоціацію 2014 року. Так, відповідно до Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом за 2021 рік (далі – Звіт) за підсумками 2021 року загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію за 2014-2024 роки збільшився з 54% в 2020 році до 63% в 2021 році, тобто на 9%. При цьому сфера державних закупівель тримає одну із лідируючих позицій серед 24 сфер, демонструючи прогрес у 86% (+3% за 2021 рік), тобто на 23% більше за загальний рівень розвитку.

У Звіті вказується про:

1. виконання І та ІІ етапи Плану заходів з реалізації Стратегії реформування системи публічних закупівель (“дорожньої карти”);
2. розроблення проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та інших законів України щодо удосконалення здійснення публічних закупівель” (здається, більшість пригадає цей минулорічний законопроект з огляду на пропозицію підвищити поріг з 200 тисяч гривень до 500 тисяч гривень для здійснення замовниками закупівель товарів та послуг шляхом застосування процедур закупівель), в який включено вимоги, передбачені III етапом відповідно до додатків XXI-D та XXI-E до Глави 8 “Державні закупівлі” Розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію;
3. проведення консультацій зі Стороною ЄС щодо відкриття ринку публічних закупівель ЄС для українських учасників, зокрема, обговорюється питання про можливість впровадження міжнародного інструменту закупівель ЄС в законодавство України.

Тому й не дивно, що у Висновку щодо заяви України про членство у ЄС Європейська комісія відзначила наступне: “Україна успішно провела масштабні реформи для запобігання корупції та захисту державного бюджету, зокрема у сфері державних закупівель, надання державних послуг, енергетики, банківської діяльності та охорони здоров’я. Дослідження оцінили фактичну економію цих заходів на рівні близько шести відсотків ВВП щорічно… нова міжнародна електронна система для державних закупівель Pro-Zorro (і її додатковий продукт Pro-Zorro Sale) (Прим. авт. Чомусь “Prozorro” написано через дефіс) була представлена ​​для підвищення прозорості раніше непрозорих процесів закупівель. Щорічно, згідно з достовірними джерелами, ці системи давали реальну економію в розмірі одного відсотка ВВП і продовжуватимуть це робити”.

Продовження реформи

Подальші етапи вдосконалення закупівельного процесу передбачені в офіційних документах – оновленому Додатку XXI до Глави 8 “Державні закупівлі” Розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію і надання позитивного висновку стосовно Стратегії реформування системи публічних закупівель (“дорожньої карти”) (Рішення № 1/2018 Комітету Асоціації Україна – ЄС у торговельному складі від 14 травня 2018 року), Стратегії реформування системи публічних закупівель (“дорожня карта”), схваленої розпорядженням Кабміну від 24 лютого 2016 р. № 175-р.

Але наближення українського законодавства про публічні закупівлі до acquis ЄС є лише частиною шляху. Нам необхідно зосереджуватись на кращих практиках, рекомендованих в рамках ЄС, які варто впроваджувати в першу чергу на рівні замовників, від яких більшою мірою залежить ефективність закупівлі.

У 2017 році Єврокомісія виклала у Повідомленні (Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Making Public Procurement work in and for Europe // Strasbourg, 3.10.2017) шість пріоритетів стратегічної політики держзакупівель:

1. Забезпечення більш широкого впровадження стратегічних закупівель
   Передовсім маються на увазі інноваційні, зелені та соціальні закупівлі, оскільки важливо відходити від практики, що виключно найнижча ціна за будь-яких обставин має значення для присудження державного контракту. Однак, з точки зору Єврокомісії, замовникам публічних закупівель у стратегічних секторах – таких як, зокрема, охорона здоров’я, транспорт, IT та цивільне будівництво, – варто приділяти належну увагу також питанням якості, соціальної та екологічної стійкості, інноваціям, можливостям для ринку постачальників (зокрема, розвитку малого та середнього бізнесу), створенню найкращої доданої вартості. Це досягається завдяки: 1) розгляду технічних характеристик з точки зору реалістичних функціональних вимог, розуміння яких зазвичай приходить до замовників завдяки попереднім консультаціям з ринком, використання інформаційних платформ для обміну досвідом; 2) наданій можливості використання способів закупівель, які передбачають варіативність рішень, що базуються на альтернативних технологіях або процесах – учасники поряд із традиційним «безпечним» рішенням, можуть запропонувати більш інноваційне. Якщо інноваційні варіанти не спрацюють, суб’єкт господарювання все ще матиме достатні шанси отримати контракт із консервативнішою пропозицією. Використання варіантів є найефективнішим у поєднанні з функціональними вимогами та критеріями присудження, які дозволяють покупцеві порівнювати різні рішення з точки зору їх продуктивності, ефективності, економічності, універсальності та довговічності. Без цих параметрів важко порівнювати варіанти; 3) врахуванню вартості життєвого циклу закупівлі (не лише ціни), зокрема, виробництва, придбання, використання, споживання, обслуговування, взаємозв’язку, переробки та/або утилізації предмета публічного контракту; 4) співвідношенню ціни та якості – визначення ваг якісних критеріїв поруч із ціновим критерієм оцінки пропозицій учасників; 5) пошуку можливостей для привнесення соціальних вигод та запобігання чи пом’якшення несприятливих соціальних наслідків під час виконання контракту – там, де це не впливає на дискримінацію та напряму пов’язано із предметом закупівлі; 6) можливості закупати не лише за відкритою процедурою, а й із застосуванням гнучкіших способів залежно від обставин – конкурентний діалог, інноваційне партнерство, конкурс проектів, переговорна процедура, конкурентна процедура з переговорами, передкомерційна закупівля.Наведемо кілька практичних прикладів застосування інноваційного, соціально-орієнтовного, екологічного підходу для більшого розуміння європейського виміру мислення щодо ролі публічних закупівель.

   Приклад 1. Для вирішення проблеми із високою температурою повітря в літні місяці лікарня в Сухій Бескідській (Польща) не проводить стандартну відкриту процедуру для придбання кондиціонерів, щоб встановити їх у кожній палаті для пацієнтів, бо це обтяжливо для бюджету. Натомість, через технічний діалог лікарня попросила доступні рішення і отримала найбільш раціональне – фасад будівлі обладнали сонячними панелями, які створюють тінь, не затемнюючи кімнати. Використання моделі розрахунку вартості за весь життєвий цикл мало вирішальне значення для результатів закупівлі, які принесуть користь пацієнтам, персоналу та керівництву лікарні. Як наслідок, температура всередині лікарні впала на 10%, навіть, коли температура за вікном зростала на 20%. Водночас, сонячні панелі також забезпечують 5% потреб лікарні в електроенергії, що компенсує початкові інвестиції.

   Приклад 2. Міністерство охорони здоров’я Португалії прагнуло оптимізувати управління маршрутами, зменшити вплив на навколишнє середовище та загальну вартість автопарку, який використовується всіма службами під егідою міністерства та установ Національної служби охорони здоров’я Португалії.

   Замість того, щоб просто закуповувати нові машини, португальське МОЗ переосмислило шлях розміщення автопарку завдяки електронній платформі, де буде централізована вся інформація щодо використання автопарку. У 2017 році Спільне управління платформою автомобільного парку Міністерства охорони здоров’я (GPFMS) було надано зовнішнім підрядником, обраним через процедуру державних закупівель, у якій бажані результати були виражені у вигляді функціональних вимог.

   У підсумку платформа дозволяє користувачам ділитися всіма доступними ресурсами (транспортними засобами та маршрутами). Це призводить до зменшення кількості транспортних засобів, пов’язаних з цим витрат (таких як страхування, витрати на пальне та технічне обслуговування тощо) та впливу на навколишнє середовище. Вона також створюватиме звіти про використання ресурсів у реальному часі, забезпечуючи показники для ефективного, прозорого та сумлінного планування, управління, використання та контролю автопарку.

   Приклад 3. Школи з Гальмстада у Швеції, Віладеканса в Іспанії, Магдебурга в Німеччині та Конневесі у Фінляндії проводили спільно закупівлю з метою вирішити проблему зменшення зацікавленості математикою та іншими науками серед учнів. Вони замовили дослідження та розробки у семи інноваційних постачальників, а потім перевірили та порівняли запропоновані рішення. Із семи постачальників чотири дійшли до стадії прототипування, а двоє продовжили розробку інноваційних інструментів, які навчальні заклади взяли на озброєння. Тепер дітям початкових і середніх шкіл пропонується більш персоналізований, схожий на ігровий, досвід навчання, при цьому постійно аналізуються моделі поведінки за допомогою штучного інтелекту.

   Врешті-решт досвід за участі понад 600 студентів і 45 викладачів з чотирьох країн продемонстрував, що нові рішення роблять студентів на 55-75% більш мотивованими та успішнішими у вивченні математики, технологій, фізики та хімії, а також підвищують шанси продовжити кар’єру в цих галузях. Тим часом рішення були продані різним школам. Наприклад, школа Kuulammen koulu у Фінляндії підтвердила, що інноваційні рішення також скорочують час вчителів на планування та оцінювання на 30-40% і забезпечують економію навчальних матеріалів для шкіл (1 ліцензія коштує у 10 разів дешевше, ніж підручники для всієї школи). Цікаво, що компанія, яка поставила рішення у Фінляндії, залучила інвестиції венчурного капіталу та розширила свій бізнес також на інші сегменти ринку (для навчання працівників компаній).

   Приклад 4. У Вільнюсі для зменшення залежності від дороговартісного імпортовананого природного газу, споживання якого до того ж спричинює великі викиди CO₂, у 2018 році влада міста вирішила інвестувати в інноваційну ТЕЦ для виробництва зеленої енергії. ТЕЦ складатиметься з установки для спалювання відходів і двох систем біопалива. Після завершення проекту Вільнюської ТЕЦ загальна електрична потужність електростанції становитиме 90 МВт (70 МВт на основі біомаси), а теплова потужність становитиме приблизно 230 МВт (170 МВт на основі біомаси). Очікується, що запуск Станції дозволить знизити ціни на тепло для населення міста на 20% і скоротити викиди CO₂ приблизно на 436000 тонн на рік.

   Приклад 5. У 2013 році після початкового пілотного періоду департаменту навколишнього середовища, будівництва та транспорту Сенату Бремена вдалося зменшити викиди CO₂ від ділових поїздок, а також знизити витрати, замінивши власний парк транспортних засобів на членство в місцевій службі спільного використання автомобілів. Департамент раніше володів (або орендував) парк з 11 автомобілів, але рівень використання був низьким, більшість автомобілів використовувалися менше трьох годин на день. Перейшовши на місцеву службу спільного використання автомобілів із системою онлайн-бронювання, Бремен отримує доступ до більш гнучкого та ефективного парку транспортних засобів, у тому числі електромобілів, і заощаджує витрати на обслуговування, плату за паркування та час управління персоналом.

   Приклад 6. Придбання гарячих напоїв у стаканах з біоматеріалів у співпраці з Департаментом категорійного менеджменту для торгових автоматів, який діє під керівництвом Міністерства інфраструктури та навколишнього середовища (Rijkswaterstraat – RWS) у Нідерландах.

   Метою закупівлі було придбання автоматів з продажу гарячих напоїв, які обслуговують офісну будівлю приблизно на 2400 робочих місць. За допомогою закупівлі національний уряд намагався перевірити, як він міг би стимулювати інновації в секторі біопродуктів, вимагаючи, щоб закуплені чашки були виготовлені з біоматеріалів. RWS обирає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, використовуючи комбінацію ціни та якості, щоб визначити тендерну пропозицію з найкращим співвідношенням ціна-якість. Ціна та якість були розділені таким чином, щоб критерій ціна становив 60% загальної оцінки, а якість – 40% загальної оцінки. Критерій якості був розділений на наступні підкритерії: 1) Система управління якістю: 40%, 2) Помилки в обробці, лічильники моніторингу та процес виставлення рахунків: 40%, 3) Біологічні чашки та інновації: 20%.

   Закуплений кінцевий продукт не був доступним на звичайному ринку. Так, матеріалом для покриття придбаного біологічного стакану була високоякісна кукурудза, тоді як папір виготовлений із цукрової тростини; чашка на біологічній основі – біологічно розкладана та компостована відповідно до стандарту EN 13432.

   Приклад 7. Щоб вирішити проблеми пластикових відходів і скоротити витрати на бутильовану воду, компанія Mutualia, яка надає соціальні послуги та медичне обслуговування, керує 17 сервісними центрами в Країні Басків (Іспанія), вирішила встановити фонтани з водою, підключені до громадської мережі водопостачання, пропонуючи замість купівлі бутильованої води водопровідну воду. Метою було запропонувати високоякісну питну воду різної температури.

   Контракт, який був нижчим від порогу ЄС, присуджувався найбільш економічно вигідній пропозиції, зваженій за ціною (50%) і якістю (50%). Критерії якості включали міркування доступності, такі як висота фонтанчиків і зручність використання для людей з обмеженою мобільністю.

   Mutualia присудила більше балів компанії, яка пропонувала водонагрівачі, які були прості у використанні для людей з проблемами зору або людей з обмеженою рухливістю кисті чи передпліччя.

   У січні 2019 року Mutualia представила 40 нових фонтанів у своїх 17 сервісних центрах і забезпечила свій персонал багаторазовими пляшками для води. Mutualia заощаджує приблизно 17 000 євро щорічно на воді для своїх пацієнтів, співробітників і відвідувачів, значно скорочують пластикові відходи. Через включення вимог щодо доступності переможець запропонував більші кнопки для ідентифікації типу води. Крім того, положення, в якому розташовані склянки, полегшує їх взяття та наповнення людьми в інвалідних візках. Окрім положення склянок, Mutualia враховувала висоту місця наповнення склянок, даючи більше балів машинам із нижчим отвором.

   Використані джерела: European Commission Notice: Guidance on Innovation Procurement. – Brussels, 18.6.2021 C(2021) 4320 final. – 80 p.; European Commission. Public Procurement for a Circular Economy: Good practice and guidance. – Publications Office of the European Union, 2017. – 20 p.; Handbook on the public procurement of bio based products and services. – Agency for Renewable Resources, Germany (FNR), December 2017. – 44 p.; European Commission Notice: Buying Social – a guide to taking account of social considerations in public procurement (2nd edition). – Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2021. – 98 p.; Прес-реліз Valmet Oyj від 11 травня 2022 року (valmet.com).

2. Професіоналізація публічних покупців
   Як зазначено у Рекомендаціях Європейської комісії №2017/1805 від 3 жовтня 2017 року мета професіоналізації державних закупівель розуміється в широкому сенсі як відображення загального вдосконалення всього спектру професійних навичок і компетенцій, знань і досвіду людей, які виконують або беруть участь у завданнях, пов’язаних із закупівлями. Вона також охоплює інструменти та підтримку, інституційну архітектуру політики, які необхідні для ефективного виконання роботи та досягнення результатів. Ефективна політика професіоналізації має ґрунтуватися на загальному стратегічному підході разом із трьома додатковими цілями:А) Розробка відповідної архітектури політики професіоналізації: щоб мати реальний вплив, будь-яка політика професіоналізації повинна розраховувати на політичну підтримку на високому рівні. Це означає визначення чіткого розподілу обов’язків і завдань між інституціями на центральному політичному рівні, підтримку зусиль на місцевому, регіональному та галузевому рівнях, забезпечення продовження між політичними циклами, використання, де це доцільно, інституційних структур, які сприяють спеціалізації, агрегації та обміну знаннями.

   Б) Людські ресурси – вдосконалення навчання та управління кар’єрою закупівель: практики державних закупівель, тобто ті, хто залучений до закупівель товарів, послуг і робіт, а також аудитори та посадові особи, відповідальні за розгляд справ про державні закупівлі, повинні мати відповідну кваліфікацію, навчання, навички та досвід, необхідні для рівня відповідальності. Це означає забезпечення досвідченого, кваліфікованого та мотивованого персоналу, пропонування необхідного навчання та безперервного професійного розвитку, а також розробку структури кар’єри та стимулів, щоб зробити функцію державних закупівель привабливою та мотивувати державних службовців досягати стратегічних результатів.

   В) Системи – надання інструментів і методологій для підтримки професійної практики закупівель: спеціалісти з державних закупівель повинні мати правильні інструменти та підтримку, щоб діяти ефективно та отримувати найкраще співвідношення ціни та якості для кожної покупки. Це означає забезпечення наявності інструментів і процесів для здійснення інтелектуальних закупівель, таких як: інструменти електронних закупівель, інструкції, посібники, шаблони та інструменти співпраці з відповідним навчанням, підтримкою та досвідом, агрегацією знань та обміном передовим досвідом.

3. Розширення доступу до ринків закупівель
   ЄС виступає за відкритість міжнародних ринків публічних закупівель, зокрема, в рамках багатосторонньої угоди Світової організації торгівлі про державні закупівлі (GPA), угод про вільну торгівлю (FTA) з різними країнами, Міжнародного інструменту закупівель і співпраці з країнами-кандидатами на членство в ЄС та сусідніми країнами. ЄС докладає зусиль, щоб політика відкритості розповсюджувалась на компанії з держав-членів ЄС, коли вони мають бажання прийняти участь у публічних закупівлях за межами Євросоюзу, тобто існувала взаємна доступність до держконтрактів.
4. Підвищення прозорості, цілісності даних
   Дані повинні бути доступними, оскільки це відкриває широкий спектр можливостей для кращої оцінки ефективності політики закупівель, оптимізації взаємодії між системами публічних закупівель і формування майбутніх стратегічних рішень. Електронні системи закупівель мають створювати якісні дані, але, що ще важливіше, представники влади повинні використовувати ці дані та ділитися ними з іншими зацікавленими сторонами. Вони також забезпечують засоби для виявлення порушень.Гадаю, в аспекті прозорості, цілісності, структурованості, доступності інформації про закупівлі Україна могла б поділитися значним технологічним досвідом із закупівельниками та управлінцями з країн-членів ЄС: BI Prozorro є якісним аналітичним інструментом.
5. Прискорення цифрової трансформації
   Повною мірою переваги електронних закупівель можна буде отримати, лише якщо весь процес державних закупівель піддасться цифровій трансформації. Це включає багато етапів: від планування, сповіщення та подання до виставлення рахунків, оплати та архівування. Нові технології дають можливість докорінно переглянути спосіб організації публічних закупівель і відповідні частини державного управління.Використання електронних інструментів у держзакупівлях пропонує ряд важливих переваг, таких як:
   • значна економія для всіх сторін;
   • спрощені та скорочені процеси;
   • зменшення бюрократії та адміністративного тягаря;
   • підвищена прозорість;
   • більше інновацій;
   • нові можливості для бізнесу шляхом покращення доступу підприємств, у тому числі малих і середніх підприємств (МСП), до ринків публічних закупівель.

   Нові правила електронних закупівель в ЄС передбачають:

   • тендерні оголошення повинні бути опубліковані в Tenders Electronic Daily (TED);
   • закупівельна документація має бути доступною в електронному вигляді, а посилання має міститися у згаданих вище оголошеннях у TED;
   • суб’єкти господарювання мають подавати тендерні пропозиції в електронному вигляді;
   • органи-замовники повинні приймати електронні рахунки-фактури (якщо не використовується відступ для субцентральних органів).

   В епоху великих даних цифрові закупівлі мають вирішальне значення для того, щоб уряди могли приймати рішення щодо публічних витрат на основі цих даних.

   На мою думку, електронна система закупівель Prozorro є гарним прикладом цифрової трансформації.

6. Співпраця для спільних закупівель
   Працюючи разом і об’єднуючи свої ресурси, міста, централізовані закупівельні організації (ЦЗО) та інші великі публічні замовники можуть максимізувати свою владу та вплив на ринок. Купівля оптом може призводити до кращих цін і вищої якості товарів і послуг, допомагати замовникам обмінюватися ноу-хау у сфері публічних закупівель.Як агрегатори ЦЗО керують дедалі більшими частками ринків держзакупівель, просуваючи реформи, включаючи впровадження стратегічного підходу, про який йшла мова вище, стандартизують закупівельний процес, аналізують, систематизують отримані дані, часто надають підтримку та консультаційні послуги іншим замовникам. Залежно від ситуації ЦЗО можуть бути створені із загальним мандатом на національному рівні, орієнтованими на конкретні сектори (наприклад, охорона здоров’я, ІТ) або спеціалізуватися на регіональних/муніципальних закупівлях. В рамках Євросоюзу допускається проведення спільних транскордонних закупівель, коли замовники з різних країн разом організовують свої процедури закупівель.

   В Україні, як відомо, на національному рівні також створені централізовані закупівельні організації – ДУ «Професійні закупівлі», ДП «Медичні закупівлі України», ДП «Українські спеціальні системи».

Використані джерела інформації: веб-сайт Європейської комісії ec.europa.eu; Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. Making Public Procurement work in and for Europe // Strasbourg, 3.10.2017. – 14 p.

Прискорення трансформації

Наразі остання країна, яка приєдналась до Європейського Союзу, Хорватія, у липні 2011 року привела національне законодавство про державні закупівлі у відповідність до тоді чинних Директив ЄС 2004/17/ЕС і 2004/18/ЕС в рамках імплементації до acquis communautaire. Натомість, це не вирішило в повній мірі проблему політичного фаворитизму і корупції під час витрачання публічних коштів, що виражалось, зокрема, у надмірному бюрократизмі, формалізмі та неефективності процесу вибору контрагента з боку замовників (Див. Munir Podumljak, Elizabeth Dávid-Barrett. Political Favouritism in Croatian Public Procurement // Government Favouritism in Europe. The Anticorruption Report, Volume 3. – Barbara Budrich Publishers: Opladen, Berlin, Toronto, 2015. – P.P. 69-83; Jelena Madir, Luka Rimac Croatia: reforms to meet the terms of the EU acquis // Law in transition online. – EBRD: October 2013. – P.P. 79-92) – Хорватія набула статусу члена Європейського Союзу з даними істотними проблемами правозастосовної практики і, за інформацією від місцевих хорватських колег-практиків, ракова пухлина корупції все ще присутня на тілі державних закупівель цієї країни.

Разом з тим, сповнений сподівань, що на фоні високої самопожертви українців у поточній війні за незалежність, представники публічних покупців, експертна закупівельна спільнота підтримає боротьбу за європейські цінності на своїй професійній ділянці економічного фронту, розвиваючи загальну культуру складання тендерних вимог – в тому числі, значно скоротиться кількість випадків затребування в учасників щось на кшталт «надайте довідку про дійсність іншої довідки того ж тендера», купівлі дешевих, але більш витратних в обслуговуванні та менш функціональних, предметів, віддання переваги застосуванню застарілих стандартів, обходу законодавства для усунення від контракту конкурентів, низького рівня технічної підготовленості та відсутності розуміння ринку закуповуваної продукції, – ще до того моменту, як остаточно стане зрозумілим, що Україні дано «зелене світло» на членство в ЄС. Чим швидше ми рухатимемось в напрямку до передової практики здійснення публічних закупівель, тим скоріше створимо базу для процвітання, зокрема, у пику нашому воєнно-політичному ворогові. Кожна прозора, чесна, якісна, технічно і документарно опрацьована процедура, кожна тендерна пропозиція, яка подається через Zakupki.ua і систему Prozorro, та в подальшому переростає в договір про закупівлю, що належним чином виконується на благо українського суспільства, є невеличким, але суттєвим, вкладом в загальну перемогу над варварами, що (тимчасово) окупували українську землю і тероризують цивільне населення.

Руслан Михайлик, юрист Zakupki.ua, адвокат