//Що відбувається із регламентацією публічних закупівель під час війни?

Що відбувається із регламентацією публічних закупівель під час війни?

2022-06-16T16:09:35+03:0016.06.2022|Tags: |

«Наш розум постійно прагне ясності та визначеності, тоді як наш дух часто приваблює невідоме…»
Карл фон Клаузевіц

Віроломне широкомасштабне вторгнення військ російських загарбників на українську землю вранці 24 лютого 2022 року поділило наше звичне життя на «До» і «Після». Не стали виключенням і відносини сфери публічних закупівель.

Останній редут цивілізованих публічних закупівель

28 лютого 2022 року Уряд приймає Постанову №169, якою умови воєнного стану визначаються в якості підстави для позбавлення замовників обов’язку проводити процедури закупівель  і спрощені закупівлі, передбачені Законами “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”. Тобто було вимушено обмежено права платників податків мати прозорі, конкурентні механізми витрачання публічних фінансів. Все те, що напрацьовувала західна європейська цивілізація – від римських Законів ХІІ таблиць до Інтернет-аукціонів, вдало опанованих вітчизняними фахівцями, – проголошено не потрібним після перших днів боїв.

Василь Задворний, Генеральний директор ДП «ПРОЗОРРО», позитивно віднісся до зазначеної Постанови Кабміну: «у час, коли наші міста готуються до оборони, зазнають ракетних ударів та артилерійських обстрілів, та приймають сотні тисяч переселенців, часу на довгі конкурсні процедури, звісно, не лишається. Швидкість та повнота задоволення потреб держави лишається і ще надовго залишиться ключовим пріоритетом…», – але визнав – «…водночас без можливості подаватися на тендери підприємцям вкрай складно отримувати нові замовлення. І вже зараз ми чуємо заклики від бізнесу повертати конкурентні закупівлі, де вони могли б на рівних змагатися з іншими учасниками. Тому повернення хай максимально спрощених, але водночас конкурентних закупівель – принаймні у регіонах, віддалених від зони бойових дій – може пожвавити бізнес та підвищити ефективність витрачання коштів» (Василь Задворний. Якими мають бути держзакупівлі для відбудови країни // Економічна правда, 18 квітня 2022).

Дійсно, війна вимагає переходу до швидкого реагування на потреби державних замовників у товарах, роботах та послугах, пов’язаних із захистом суверенітету і територіальної цілісності. Вимушене спрощення в закупівельному процесі через модель роботи за «прямими» договорами у публічному секторі економіки диктує необхідність більшої мобілізаційної концентрації посадових осіб замовників під час вибору постачальників, узгодження умов, зокрема, фінансових умов, співпраці. За Постановою №169 створена залежність не від грамотного дотримання відповідальними особами замовників формального чітко визначеного алгоритму проведення процедур, а більшою мірою від наявності високих моральних, культурних якостей представників замовника та підрядника, від бажання закупити саме те, у чому є потреба за розумною ціною. Адже ризик укласти контракт за завищеними цінами на поставку непотребу чималий. В умовах воєнного стану останнім правовим редутом, що відділяє цивілізацію від середньовічного мороку, є закріплені у законодавстві принципи здійснення публічних закупівель.

На мою думку, під правовими принципами слід розуміти фундаментальні основоположення, які визначають основний зміст певної правової системи, пронизують систему і за рахунок розгортання яких власне правова система будується. До фундаментального основоположення варто відносити принцип максимальної економії, ефективності та пропорційності між економією та ефективністю здійснення закупівель. Всі інші, наведені у статті 5 Закону №922-VIII, так звані принципи є менш значними, пов’язаними (з фундаментальним) основоположеннями, такими, що служать максимальній економії, ефективності і пропорційності.

Разом з тим, не існує ідеального суспільства, усі представники якого б думали не лише про власне стрімке збагачення. В часи глобальних потрясінь, коли відбувається знецінення людського життя, а запах смерті відчувається зовсім поруч, проблема проступає більш гостро, швидко приходить розуміння, хто, чого вартий. Одні – жертвують для армії останнє, інші – розпилюють гуманітарну допомогу, реалізуючи через торгові мережі, одні – купляють і везуть власним коштом автівки для ЗСУ, інші – роблять бізнес на безмитному оформленні автомобілів з ЄС, стаючи джерелом великих черг на кордоні, які заважають руху вантажів, в тому числі, для наших воїнів. Тому не маю жодних ілюзій, що існують непоодинокі випадки використання норм Постанови №169 не під ефективність, а під «інтерес».

Складається враження, що автори Постанови №169 умисно до купи змішали, як закупівлі оборонного і цивільного призначення, закупівлі на територіях, де ведуться активні бойові дії, і місцевостях, де жителі чули про війну хіба що із ЗМІ та розповідей знайомих, закупівлі довгострокових глобальних проектів і закупівлі першої необхідності. До речі, це стосується не лише закупівель: під приводом війни допомога, пільги, привілеї розповсюджуються серед значної маси людей, не враховуючи індивідуальні особливості реальності потреби і заслуг.

Дуалізм регулювання – плюралізм практики: Закон vs Постанова

Натомість, законодавча гілка влади не скасовувала положень Закону №922-VIII, його норми продовжують діяти як і раніше. Зареєстрований у Верховній Раді проект Закону №7164 від 14.03.2022, що передбачає незастосування норм Закону «Про публічні закупівлі» під час воєнного стану і протягом трьох місяців після його завершення, не проголосовано. Головне науково-експертне управління парламенту у своєму Висновку на зазначений проект не заперечило щодо необхідності суттєвого спрощення здійснення публічних закупівель у воєнний період, разом з тим вважає, що зупинення дії Закону в цілому, що, по суті, пропонується у проекті, без будь-яких застережень та обмежень, в тому числі за товарами, роботами та послугами, не сприятиме економії публічних коштів.

На думку очільника Державної аудиторської служби Геннадія Пліса, «продовження закупівель за Законом є більш відповідальним, більш конкурентним, більш прозорим, більш ефективним і з усіх боків він є більш позитивним. Звичайно, є випадки, коли дотримуватись цих процедур неможливо, коли є термінова закупка і саме для цього прийнята Постанова №169, але досить часто люди застосовують цю Постанову не так, як того потребує процедура. Тому що, якщо закуповуються термінові речі, пов’язані з відновленням інфраструктури, яка критична, це одне. А, коли за цією процедурою Постанови 169 починають закуповувати те, що робили щорічно і минулих років, то мені здається, що це підходи не правильні, і мені взагалі здається, що не дотримуватись відкритих торгів, це досить ризиковано. Тому що виникає пряма персональна відповідальність керівника замовника, тому що вже він буде нести відповідальність, чому він обрав цього переможця, чому він встановив таку ціну і чому він взагалі пішов цим шляхом» (Геннадій Пліс в інтерв’ю для Centre of Excellence in Procurement від 5.05.2022).

Схожої позиції дотримується Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська: «Постанова №169 прийнята у зв’язку із введенням воєнного стану… Коли приймається рішення проводити за Законом «Про публічні закупівлі» чи за Постановою №169 слід враховувати ситуацію в Україні і в окремому регіоні, і лише за відсутності реальної можливості дотримуватись положень Закону, використовувати Постанову №169. В інших випадках ми рекомендуємо застосовувати положення Закону. Тому що ми маємо використовувати ті надбання, які маємо, а це Закон «Про публічні закупівлі», ми маємо не зупинятись і заходити у повністю закриті закупівлі, коли немає для цього повної необхідності і відсутні ризики для закупівельників або постачальників» (Ольга Піщанська в інтерв’ю для Centre of Excellence in Procurement від 12.05.2022).

Міністерство охорони здоров’я у свою чергу не схотіло стояти осторонь проблематики регулювання закупівель та спустило на підприємства та відомства системи охорони здоров’я листа №10-15627 від 08.03.2022, суть якого зводиться до того, що, з урахуванням дії Постанови №169, з одного боку визнається за замовниками можливість без обмеження вартості предмету закупівлі, в межах наявного фінансування видатків закупити товари, роботи, послуги без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель. Але водночас наголошується, що перелік та обсяги товарів, робіт, послуг, необхідних для виконання закладами охорони здоров’я, повинні включати товари, роботи, послуги, необхідні саме в умовах воєнного стану. Причому вказано, що вичерпного переліку таких товарів, робіт, послуг на момент оформлення цього листа не існує, а позиція МОЗ полягає в неприпустимості закупівлі дороговартісного медичного обладнання (наприклад, КТ, МРТ тощо), яке використовується для діагностики.

На тему правил застосування Постанови №169 Мінекономіки видало щонайменше три листи, в одному з яких (№3304-04/9472-06 від 9 березня 2022р.) цілком однозначно сказано, що на період воєнного стану в Україні замовники мають керуватися порядком, установленим Постановою № 169, а процедури закупівель та спрощені закупівлі не застосовуються. І хоча це по суті є повторенням положень Постанови, без акценту на тому, як так виходить, що Закон парламентарі не відміняли, а виконавча гілка влади скасовує його важливі норми, – гадаю, для багатьох замовників роз’яснення Уповноваженого органу стали відправною точкою для укладення «прямих» договорів.

Нижче наводжу дані відносно завершених укладенням договорів конкурентних і квазі-конкурентних (спрощені, електронні каталоги, запит цінових пропозицій) закупівель у березні, квітні 2021 і 2022 років у Львівській області – регіоні, в якому не відбувалось активних бойових дій у 2022 році, який у страшний період війни став важливим транспортно-логістичним хабом між Україною та ЄС, куди перебрались з Києва деякі органи влади, і, таким чином, кількість і сума закупівель по цьому регіону, якщо й могла впасти (враховуючи проблеми в бюджетах), то й не суттєво. Однак нижчевикладене вказує на зворотне. Слід також відзначити, що Постанова №169 надала можливість замовникам не звітувати про «прямі» договори, укладені під час воєнного стану, тому не бачимо усієї картини по публічним закупівлям, відповідно й зазначати в аналізі частку неконкурентних закупівель немає змоги.

Дані щодо завершених укладенням договорів за наслідками проведення замовниками із Львівської області закупівель за різними механізмами у березні 2021 року і березні 2022 року (джерело: модуль аналітики BI PROZORRO)

Механізм закупівліПублікація договору у березні 2021 рокуПублікація договору у березні 2022 рокуЗміна
Кількість завершених закупівельСума укладених договорів, грн.Кількість завершених закупівельСума укладених договорів, грн.за кількістю, %за сумою, %
Спрощена закупівля937114988049,25601108932061,70-35,86-5,27
Відкриті торги749902932053,07463721545612,94-38,18-20,09
Відкриті торги із публікацією англійською мовою701056887740,4025284783085,43-64,29-73,05
Е-каталоги28650969,619141269,00-67,86-78,30
Запит цінових пропозицій22489744,30184700,00-95,45-82,71

У березні 2022 року скорочення конкурентних і квазі-конкурентних закупівель у порівнянні із березнем минулого року є високим, але ще не настільки, як у квітні цього року, бо у березні 2022 року ще завершувались раніше (до прийняття Постанови №169) розпочаті торги/спрощені закупівлі за Законом №922-VIII.

Дані щодо завершених укладенням договорів за наслідками проведення замовниками із Львівської області закупівель за різними механізмами у квітні 2021 року і квітні 2022 року (джерело: модуль аналітики BI PROZORRO)

Механізм закупівліПублікація договору у квітні 2021 рокуПублікація договору у квітні 2022 рокуЗміна
Кількість завершених закупівельСума укладених договорів, грн.Кількість завершених закупівельСума укладених договорів, грн.за кількістю, %за сумою, %
Спрощена закупівля726108431493,4811121249318,87-84,71-80,40
Відкриті торги519438206134,5298156527076,13-81,12-64,28
Відкриті торги із публікацією англійською мовою59784889906,3940229620923,04-32,20-70,74
Е-каталоги29575981,8014490,00-96,55-99,22
Запит цінових пропозицій13205823,95118000,00-92,31-91,25

Також окремо наводжу статистику Львівської області по завжди актуальному (як у мирні, так і воєнні часи) предмету закупівлі – дизельне паливо. Тут також бачимо у березні-квітні  2022 року істотне скорочення закупівель за конкурентними і квазі-конкурентними механізмами у порівнянні із аналогічними періодами роком раніше.

Дані щодо завершених укладенням договорів за наслідками проведення замовниками із Львівської області закупівель дизельного палива за різними механізмами у березні 2021 року і березні 2022 року (джерело: модуль аналітики BI PROZORRO)

Механізм закупівліПублікація договору у березні 2021 рокуПублікація договору у березні 2022 рокуЗміна
Кількість завершених закупівельСума укладених договорів, грн.Кількість завершених закупівельСума укладених договорів, грн.за кількістю, %за сумою, %
Спрощена закупівля132408827,203353250,00-76,92-85,34
Відкриті торги126467487,701699884,40-91,67-89,18

Якщо у березні цього року замовники Львівської області ще провели кілька закупівель дизеля за механізмами Закону №922-VIII, то у квітні таких не виявилось взагалі.

Механізм закупівліПублікація договору у квітні 2021 рокуПублікація договору у квітні 2022 рокуЗміна
Кількість завершених закупівельСума укладених договорів, грн.Кількість завершених закупівельСума укладених договорів, грн.за кількістю, %за сумою, %
Спрощена закупівля71819799,2000хх
Відкриті торги117148738,6800хх
Запит цінових пропозицій2110424,0000хх

Отже, статистика підтверджує приголомшливе падіння використання конкурентних і квазі-конкурентних способів у вітчизняних публічних закупівлях. Яким чином дане падіння вплинуло на надмірне витрачання бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств наразі важко встановити за відсутності в електронній системі усіх звітів про укладені договори. Але, гадаю, з часом нас очікують невтішні сюрпризи – ласе джерело для журналістських розслідувань.

Поточна офіційна реакція на факти незастосування більшістю замовників Закону № 922-VIII з боку контролюючих органів (АМКУ, ДАСУ) є стриманою. Схоже на те, що визнається право діяти як за Законом № 922-VIII, проводячи процедури, так і за Постановою №169, тобто без проведення тендерів. Якщо замовник обрав перший варіант поведінки, то колегія Антимонопольного комітету під час розгляду скарги чи підрозділ Держаудитслужби, що займається моніторингом, співставляють дії/бездіяльність посадових осіб замовника із вимогами Закону № 922-VIII і власним тлумаченням норм цього Закону. Якщо ж замовники не проводять відкриті торги у випадках, передбачених Законом, то із практики, що мав змогу аналізувати, не знаю продивляється жодного прикладу притягнення до відповідальності представників замовника чи припису усунути порушення законодавства.

Типова ситуація моніторингу ДАСУ, де згадується про Постанову №169: замовник не оприлюднив договір про закупівлю за наслідками проведення процедури за Законом № 922-VIII, бо вважав, що Постанова №169 його звільняє від цього обов’язку на період воєнного стану. Однак, аудитори вважали інакше, тому зобов’язали здійснити заходи, направлені на усунення встановленого порушення, зокрема, шляхом оприлюднення в системі укладеного договору, що власне замовником й було реалізовано (приклад узято із закупівлі з ідентифікатором UA-2022-02-21-000590-c).

Натомість, якщо зараз відсутня негативна для уповноважених осіб замовників практика, то це не значить, що вона не може з’явитись із плином часу, коли стане більше можливостей для перевірок і аналізу інформації про здійснені закупівлі поза Законом № 922-VIII. В кожному спірному випадку останнє слово буде за судами, які формуватимуть більш-менш усталену практику розгляду питання: наскільки правомірно діяв замовник, не проводячи тендерів за Законом № 922-VIII?

Не очевидний вибір замовників між Постановою № 169 і Законом № 922-VIII – варіант тлумачення

У мене немає впевненості, що питання закупівель, навіть й у надзвичайній ситуації, можуть регламентуватися постановою Кабміну, тобто підзаконним актом, без санкції на це, закріпленої в основному акті закупівельного законодавства. На противагу цьому, пов’язане питання – збору податків, – вирішувалося на рівні Верховної Ради, наприклад, Закон №2120-IX від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Так, розумію, що від Уряду очікувалось швидке рішення по закупівлям в перші години-дні військового вторгнення на тлі неготовності держапарату до бліцкригу ворога, але бачимо, що положення Постанови №169, в частині непроведення закупівель за Законом, безальтернативно лишаються незмінними протягом майже чотирьох місяців і це засмучує.

Крім того, поточна військово-політична ситуація може свідчити, що незабаром фронт має стабілізуватись на певних рубежах, коли жодна з армій не здатна просунутись уперед без значних втрат у техніці та живій силі, і ще не зрозуміло, скільки країна перебуватиме в умовах воєнного стану. Звісно, ми вирімо і сподіваємось на військовий геній в українському генералітеті, але маємо планувати діяльність, враховуючи не лише світлі сподівання та надії. За найгіршим сценарієм тривалість війни на виснаження може обраховуватись у роках, з переходами у різні фази більшого та меншого напруження. То що, ми збираємось відмовитись від прозорих конкурентних закупівель без виключень на декілька років?!

Якщо Уряд публічно визнає необхідність функціонування бізнесу за нинішніх обставин, то виглядає вкрай легковажним лишати дію норм, що ставлять під сумнів положення Закону № 922-VIII. В першу чергу, страждає конкуренція, знижується ефективність закупівель, від підприємців чуємо про випадки укладення «прямих» контрактів на неринкових умовах і бажання працювати із більшою кількістю тендерів в електронній системі. По-друге, якщо Держава свідомо відмовляється від конкурентного способу витрачання коштів платників податків, виходить стає не потрібною інфраструктура, яка забезпечувала цю конкуренцію та вибудовувалась досить тривалий час. А це, як передові технологічні рішення, впроваджені за кошти операторів майданчиків, платників податків, міжнародних, іноземних донорів, інвесторів, так і тисячі робочих місць державного і приватного секторів економіки – у структурних підрозділах Мінекономіки, АМКУ, ДАСУ, замовників, постачальників, адміністратора електронної системи закупівель, операторів авторизованих електронних майданчиків, централізованих закупівельних організацій, громадських організацій, консалтингових фірм тощо. Інфраструктура уже вибудована, забезпечувала конкуренцію в закупівлях (наскільки це можливо уявити в наших реаліях), є частково децентралізованою, завдяки чому «ми можемо забезпечувати негайне використання знань про конкретні обставини часу та місця» (Хайек Ф.А. Индивидуализм и экономический порядок – Челябинск: Социум, 2011. – С. 101). Тому відмовлятись від наявної інфраструктури виглядає йти проти інтересів українського суспільства, продовженням політики виведення частини закупівель із обов’язку проводити прозорі процедури, ознаки якої нерідко спостерігались до війни.

Зараз можна почути такі аргументи противників застосування Закону № 922-VIII під час воєнного стану:

  • відсутність оперативності, відкриті торги занадто розтягнуті у часі;
  • відсутність можливості у звичайному режимі проводити закупівлі, бо заважають бойові дії;
  • забагато публічності – інформацією на сайтах може скористатися ворог України.

Натомість, з будь-яких правил можливо передбачити виключення, які власне й підтвердять дію правил.

Так, якщо існує нагальність закупити той чи інший предмет, тоді можна визначити перелік додаткових обставин, які потребують швидкої закупівлі, враховуючи війну, чи скористатись уже існуючим механізмом переговорної процедури.

Якщо бойові дії на певній території стають на заваді провести відкриту процедуру з технічних причин, наприклад, немає доступу до мережі Інтернет, то це також могло б стати введення у Закон № 922-VIII підстави проведення переговорної процедури, яка, до речі, цілком допускає переговори з декількома претендентами на контракт, а тому локально конкурентні начала можуть зберігатись. Причому слід передбачити можливість публікувати інформацію про переговорну процедуру/укладений договір, коли у замовника з’явиться технічна можливість для цього.

Якщо певні відомості про закупівлю можуть складати інтерес для росіян, тоді усі закупівлі, що мають відношення до оборони країни (в тому числі закупівлі товарів подвійного використання), виключаються із публічної площини. Але не розумію, нащо такий закритий підхід застосовувати до цивільних звичайних поставок?!

В ідеалі вищевказані правила потрібно було передбачити ще до початку повномасштабного вторгнення, але, чому досі їх не прийняли на рівні Закону, можу тільки здогадуватись – депутатський корпус, апарат Верховної Ради, наче, переважно перебувають на робочих місцях, отримують винагороду за рахунок коштів платників податків і нічого не роблять в цьому напрямку.

У ситуації, коли замовників лишили перед вибором: Закон чи Постанова, то, на мій погляд, слід виходити з того, що вищу юридичну силу має Закон № 922-VIII і за загальним правилом його норми першочергово мають застосовуватись до сфери закупівель, на підставі і навколо цього Закону має будуватись система відносин, пов’язаних із публічними закупівлями в Україні, в тому числі на випадок воєнного стану. Водночас, враховуючи непідготовленість до впровадження воєнного стану, відсутності у Законі № 922-VIII належної регламентації, яка б дозволяла замовникам комфортно проводити закупівлі під час війни, прийняття Постанови №169 може сприйматись як екстрений рятувальний засіб, пов’язаний виключно із правовим режимом воєнного стану, обставинами, що випливають із цього режиму і обумовлені ним. Тобто повноваження не проводити процедури за Законом має трактуватись в межах дефініції терміну «воєнний стан», викладеного у Законі «Про правовий режим воєнного стану»: «надання …повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності…».

Тому я б виходив з того, чи дозволяють діяти за Законом № 922-VIII фактичні обставини, в яких опинився замовник, уповноважена на проведення закупівлі особа замовника, ознаки предмета закупівлі, мета його придбання/отримання, часові і територіальні параметри виконання за майбутнім контрактом, наскільки раціонально застосовувати способи закупівель, визначені Законом № 922-VIII, враховуючи і фактор публічності інформації, яка опиниться в електронної системи закупівель, і строки, відведені на кожний із механізмів закупівель? Припустимо, якщо замовник веде діяльність на території, де не ведуться бойові дії, але є бажання закупити товар, роботу, послугу безпосередньо, що називається «для фронту, для перемоги», то тут напевне варто відійти від процедур, передбачених Законом № 922-VIII.

Якщо ж замовник, перебуваючи, наприклад, в одній із Західних областей України не планує придбати звичайний господарчий товар, без прив’язки до оборони країни, нацбезпеки, то, на мій погляд, потрібно у повній мірі використовувати механізми закупівель, визначені у Законі № 922-VIII. При цьому, йдучи шляхом проведення тендерних чи переговорних процедур замовник обумовлює вибір контрагента з точки зору проходження механізмів, визначених у законодавстві. Якщо замовник витримує у повній мірі усі процедурні формальні моменти, то претензії до нього навряд чи можуть бути, бо закладені у Закон № 922-VIII механізми апріорі підтверджують справедливий підхід до обрання підрядника/виконавця/постачальника. Однак, коли замовник йде шляхом укладення «прямих» договорів, є ризик того, що доведеться пояснювати контролюючим органам, керівництву, підпорядкованим міністерствам власний вибір постачальника, обгрунтовувати, наскільки ринковою є ціна, визначена у договорі. Встановлення ціни в ході електронного аукціону нівелює раціональність подібних питань.

Зміни до Постанови №169: спрощені та маркет в пріоритеті

Напевне, відтоді, як прийнято Постанову №169, до неї обговорюються зміни. Наразі найбільш робочий варіант – зобов’язати замовників проводити спрощені закупівлі та купляти товари/послуги через Prozorro Market на суму від 50 тис. грн., без верхньої межі.

Нещодавно в електронній системі, в цілому, та на електронному майданчику «Zakupki UA», зокрема, проведено доопрацювання, яке полягає у можливості усіх учасників спрощеної закупівлі завантажувати будь-які документи до пропозиції у статусі “Очікує рішення” та переможця – у статусі “Переможець”. Судячи з усього, дана функціональність впроваджується, щоб учасники могли уточнювати власні пропозиції, якщо замовник в них вбачатиме неточності чи не повноту. Відтак, аби одразу не відхиляти пропозицію, вигідну за ціною, надаватиметься додатковий шанс прояснити аспект поданої пропозиції, що цікавить замовника. Зрозуміло, що це відхід від правила «усі документи пропозиції мають подаватись до завершення визначеного в оголошенні строку, без права щось дозавантажувати після його спливу». Натомість, маємо непоганий досвід «збереження» переможних пропозицій у відкритих торгах через механізм «24 години на усунення недоліків». Гадаю, враховуючи низький рівень контролю за діями замовників у спрощеній закупівлі, нововведення як мінімум не погіршать конкуренцію, а навпаки, в деяких випадках дозволять гнучкіше оцінювати пропозиції з кращими цінами.

Також, 13 травня 2022 на рівні адміністратора системи внесено зміни до технічних вимог функціональності електронних майданчиків в частині створення та публікації рядка плану для спрощеної закупівлі – замовники, які проводять спрощені закупівлі технологічно не будуть прив’язані до необхідності узгоджувати закупівлю із планом. Відтак, вказівка ідентифікатора плану закупівлі, переведення рядка плану закупівлі зі статусу «Запланований» на «Оголошено тендер» шляхом зв’язки з тендером лишатиметься обов’язковим для відкритих торгів, у тому числі з публікацією англійською мовою, переговорної процедури для потреб оборони, переговорної процедури, конкурентного діалогу, у тому числі з публікацією англійською мовою. А при проведенні спрощеної закупівлі, закупівлі без використання електронної системи закупівель зазначення ідентифікатора плану в системі має бути опціональним. Такі технологічні нововведення йдуть у контексті вірогідних змін до Постанови №169.

Що стосується Маркету, то тут розвиток буде в напрямку впровадження (поряд з товарами) ряду послуг, якщо вдасться опанувати методику уніфікованого підходу до визначення одиниці кожної із послуг. У травні-червні цього року відкрились відбори до каталогу за наступними категоріями послуг:

Категорія послугПрофільВеб-посилання
з утилізації / видалення сміття та поводження зі сміттямПослуги з вивезення твердих побутових відходів (ТПВ)

Послуги з вивезення великогабаритних відходів (ВПВ)

Послуги з вивезення будівельних відходів (БВ)

Послуги зі зберігання/ захоронення твердих побутових відходів (ТПВ)

Послуги зі зберігання/ захоронення відходів великогабаритних відходів (ВПВ)

Послуги зі зберігання/ захоронення відходів будівельних відходів (БВ)

Послуги з вивезення та захоронення (утилізації) твердих побутових відходів (ТПВ)

Послуги з вивезення та захоронення (утилізації) великогабаритних відходів (ВПВ)

Послуги з вивезення та захоронення (утилізації) будівельних відходів (БВ)

Послуги з вивезення та захоронення (утилізації) твердих побутових відходів (ТПВ) з наданням контейнерів

Послуги з вивезення та захоронення (утилізації) великогабаритних відходів (ВПВ) з наданням контейнерів

Послуги з вивезення та захоронення (утилізації) будівельних відходів (БВ) з наданням контейнерів

https://zakupki.com.ua/prozorro-market/utilizaciya-vidalennya-smittya-ta-povodzhennya-zi-smittyam/utilizaciya-vidalennya-smittya-ta-povodzhennya-zi-smittyam-11349
охоронніПослуги з моніторингу сигналів тривоги, що надходять з пристроїв охоронної сигналізації

Послуги з охорони об’єктів

Послуги з особистої охорони

Послуги зі спостереження

Послуги з патрулювання

https://zakupki.com.ua/prozorro-market/ohoronni-poslugi/ohoronni-poslugi-11346
провайдерівПослуги з підключення та доступу до інтернету

Послуги з розробки веб-сайтів

Послуги з веб-хостингу

https://zakupki.com.ua/prozorro-market/poslugi-provayderiv/poslugi-provayderiv-11351
технічного обслуговування і ремонту офісної технікиЗаправка картриджів

Відновлення картриджів

https://zakupki.com.ua/prozorro-market/tehnichne-obslugovuvannya-i-remont-ofisnoyi-tehniki/zapravka-ta-vidnovlennya-kartridzhiv-11316
з прибиранняПослуги з технічного обслуговування димових та вентиляційних каналів

Послуги з миття вікон

Послуги з очищення урн для сміття

Послуги з прибирання офісніх приміщень

Послуги з прибирання виробничих приміщень

Послуги з прибирання шкільних приміщень

Послуги з прибирання прилеглої території

https://zakupki.com.ua/prozorro-market/prozorro-/poslugi-z-pribirannya-11201
з нерегулярних пасажирських перевезеньПослуги з пасажирських перевезень міського сполучення

Послуги з пасажирських перевезень міжміського сполучення

Послуги з пасажирських перевезень міжнародного сполучення

Послуги з перевезення дітей міського сполучення

Послуги з перевезення дітей міжміського сполучення

Послуги з перевезення дітей міжнародного сполучення

https://zakupki.com.ua/prozorro-market/neregulyarni-pasazhirski-perevezennya/poslugi-z-neregulyarnih-pasazhirskih-perevezen-11350
професійної підготовки у сфері підвищення кваліфікаціїПослуги з професійної підготовки у сфері підвищення кваліфікаціїhttps://zakupki.com.ua/prozorro-market/poslugi-z-profesiynoyi-pidgotovki-u-sferi-pidvischennya-kvalifikaciyi/poslugi-z-profesiynoyi-pidgotovki-u-sferi-pidvischennya-kvalifikaciyi-11353
пов’язані з друкомПослуги з друку та доставки надрукованої продукціїhttps://zakupki.com.ua/prozorro-market/poslugi-pov-yazani-z-drukom/poslugi-pov-yazani-z-drukom-11354
страховіПослуги зі страхування життя

Послуги зі страхування від нещасних випадків

Послуги з страхування здоров’я

Послуги зі страхування юридичних витрат

Послуги зі страхування транспортних засобів

Послуги зі страхування вантажів

Послуги зі страхування від пожежі

Послуги зі страхування майна

Послуги зі страхування цивільної відповідальності

Послуги зі страхування технічного обладнання

Консультаційні послуги з питань страхування

https://zakupki.com.ua/prozorro-market/prozorro-/strahovi-poslugi-11208
з нагляду за виконанням будівельних робітПослуги з авторського нагляду за виконанням будівельних робіт

Послуги з технічного нагляду за виконанням будівельних робіт

https://zakupki.com.ua/prozorro-market/poslugi-z-naglyadu-za-vikonannyam-budivelnih-robit/poslugi-z-naglyadu-za-vikonannyam-budivelnih-robit-11355
центрів і будинків відпочинкуПослуги центрів і будинків відпочинку

Послуги з оздоровлення та відпочинку дітей в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку

https://zakupki.com.ua/prozorro-market/poslugi-centriv-i-budinkiv-vidpochinku/poslugi-centriv-i-budinkiv-vidpochinku-11357
з технічного обслуговування ліфтівПослуги з технічного обслуговування ліфтівhttps://zakupki.com.ua/prozorro-market/poslugi-z-tehnichnogo-obslugovuvannya-liftiv/poslugi-z-tehnichnogo-obslugovuvannya-liftiv-11356
з прання і сухого чищенняПослуги з прання дитячої білизни

Послуги з прання білизни

Послуги з прання одягу

Послуги з прання медичної білизни

Послуги з прання медичного одягу

Послуги з прання дитячого одягу

https://zakupki.com.ua/prozorro-market/poslugi-z-prannya-i-suhogo-chischennya/poslugi-z-prannya-i-suhogo-chischennya-11345

Вважаю за потрібне до послуг додати консультаційні послуги, зокрема, з інформаційних технологій, управління процесами, управління процедурами, стратегічного планування, кадрових питань тощо  з одиницею виміру – час (наприклад, година), послуги з ремонту, монтажу (встановлення) ліфтів з одиницею виміру – штука (ліфт).

Разом з тим, не вбачаю за необхідне лишати подвійну регламентацію в законодавстві, яка створює плутанину та невизначеність на практиці. Пропоновані зміни до Постанови №169 в частині обов’язку закупати через спрощені і каталог поглиблюють непотрібний дуалізм, що переростає у зайві практичні суперечки. Якщо ми живемо у правовій державі (як мінімум, декларуємо це), має витримуватись ієрархія нормативно-правових актів: Конституція – Закон – підзаконні акти, прийняті на виконання Закону, засновані на Законі, не суперечать Закону, покликані конкретизувати зміст Закону. Війна не може ставати чинником для уникнення чіткої регламентації.

Як влучно підмітив Адам Сміт, «для того, щоб підняти державу з найнижчого ступеня варварства до найвищого ступеня добробуту, потрібні лише мир, легкі податки і терпимість в управлінні, все інше зробить природний хід речей». Якщо перша складова поставлена у залежність від дій іноземного агресора, хибна політика примирення з яким очікувано не увінчалась успіхом, то друга і третя страждають від безгосподарності менеджменту.

Ухил на квазі-конкурентні механізми закупівель не може визнаватись вірним, адже деякі не бездоганні замовники матимуть простір для маніпуляцій із умовами закупівель, вибором контрагентів, передовсім тому що ці закупівлі не підпадають під оперативний моніторинг Держаудитслужби і в добросовісного учасника відсутній спосіб захистити порушені права і законні інтереси в антимонопольному органі. Тому, якщо більшість закупівель (за рядом об’єктивних виключень, які планується висвітлити у новій редакції Постанови №169) проводитеметься відповідно до спрощеного підходу, хоч і публічно, посипляться претензії з боку користувачів, які не мають змоги щось вдіяти із протиправною поведінкою організаторів закупівель. Система отримає чергову порцію обґрунтованої критики.

Разом з тим, якщо тотальний спрощений підхід до закупівель – це єдиний спосіб оживити і поновити конкуренцію, то нічого не лишається, як підтримати його за принципом «на безвідді і рак риба». Хоча, повторюсь, виникає занепокоєння та обурення, чому до сих пір не опрацьована і не впроваджена належна регламентація здійснення публічних закупівель в умовах воєнного стану на рівні Парламенту, який мав би усунути поточну дискрецію замовників обирати між Постановою і Законом на користь можливості вибору придатних до застосування моделей закупівель в рамках виключно Закону і прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів.

Руслан Михайлик, юрист Zakupki.UA, адвокат