Моніторінг від Держаудитслужби України

Знайдено порушення

Дата: 9 вер. 16:29

Висновок про результати моніторингу

Орган ДФК: ЗАХІДНИЙ ОФІС ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ ( обл.)

Порушення

Не відхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону

Усунуто

---

Інформація про результати моніторингу закупівлі у розрізі стадій проведення процедури закупівлі

ПРИХОВАНО

Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства

ПРИХОВАНО

Зобов'язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель

ПРИХОВАНО

Запит на пояснення

Орган ДФК: ЗАХІДНИЙ ОФІС ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ ( обл.)

ПРИХОВАНО

ПРИХОВАНО

Відповідь замовника 1 січ. 03:00

У межах проведення моніторингу процедури закупівлі Послуги з проведення лабораторних досліджень, інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2024-07-23-003899-a надаємо пояснення щодо поставлених питань. Щодо питання першого. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) товарів, робіт і послуг. Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Законодавство у сфері закупівель регламентує принципи, відповідно яких здійснюються закупівлі. Один з них — принцип максимальної економії, ефективності та пропорційності. Процес та особливості визначення очікуваної вартості предмета закупівлі регулюється наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275, яким затверджена Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика). Ця методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі – Закон) та має рекомендаційний характер. Методика описує порядок збору інформації, методи розрахунку очікуваної ціни закупівлі, застосування індексів коригування цін та інфляції, вплив зміни курсу валют при закупівлі товарів. Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (товару) Замовником було здійснено наступні кроки: -визначено предмет закупівлі відповідно до закупівельного словника ДК 021:2015 та потребу у цьому предметі закупівлі; -сформовано опис предмету закупівлі із зазначенням всіх технічних та якісних характеристик, які можуть впливати на ціну; -виконано аналіз ринку із застосуванням запитів ціни, а також використовуючи загальнодоступну інформацію з відкритих джерел щодо цінової політики на предмет закупівлі; -визначено вимоги до умов поставки та оплати. Відповідно до Методики Замовником було направлено запити до потенційних учасників стосовно надання цінової пропозиції. Крім того Замовник використовував метод порівняння ринкових цін, користуючись відкритими джерелами інформації. Замовником здійснено пошук, збір інформації про ціни товарів, що містяться в Інтернет-мережі у відкритому доступі, в тому числі на сайтах виробників та постачальників відповідної продукції, рекламі, прайс-листах. На підставі отриманої інформації замовником було визначено очікувану ціну за одиницю товару, як середньоарифметичну. Щодо другого питання. Пунктом 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 № 710 (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 з 19.12.2020) зазначені зобов’язання покладено на головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) та суб’єкти господарювання державного сектору економіки. Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінетом міністрів України від 24.12.2019 №1086, бюджетні кошти спрямовуються на оплату медичних послуг та лікарських засобів, оплату надання яких у повному обсязі пацієнтам держава гарантує за рахунок бюджетних коштів згідно з тарифом. Головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство охорони здоров’я України. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Національна служба здоров’я України (далі - НСЗУ). Таким чином, враховуючи положення Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», НСЗУ є Уповноваженим центральним органом влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, як розпорядник державних коштів нижчого рівня. На виконання частини першої статті 8 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», між НСЗУ як Уповноваженим органом та закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем (надалі – надавач медичних послуг), яка в установлено законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, укладається договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Такий надавач медичних послуг отримує відповідну оплату за надані медичні послуги за програмою медичних гарантій відповідно до умов укладеного договору за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, відповідно до листа Національної служби здоров’я України №18006/2-17-21 від 25.08.2021. взаємодія закладів охорони здоров’я як надавача послуг з НСЗУ регулюється виключно Господарським кодексом України (далі – ГКУ), а не Бюджетним кодексом України, а відтак кошти, які надавачі медичних послуг отримують від служби за надані послуги, передбачені договором, для них не є бюджетними. Таким чином, враховуючи викладене вище, вимога, зазначена в п.41 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 з 19.12.2020) не може бути застосована до закупівлі, що оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу за номером UA-2024-07-23-003899-a від 23.07.2024 так як дана закупівля була здійснена коштами підприємства, отриманими від Національної служби здоров’я України в рамках Договору про медичне обслуговування населення. Щодо третього питання. Замовником 6.09.2024р. було підписано додаткову угоду №1 про розірвання Договору №381 від 08.08.2024р. Дана додаткова угода оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу 11.09.2024 р. Звіт про виконання Договору оприлюднено на веб-порталі 11.09.2024 р., сума оплати за Договором № 381 від 08.08.2024р. становить 00.00 грн. ПОЯСНЕННЯ У межах проведення моніторингу процедури закупівлі Послуги з проведення лабораторних досліджень, інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2024-07-23-003899-a надаємо пояснення щодо поставлених питань. Щодо питання першого. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) товарів, робіт і послуг. Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Законодавство у сфері закупівель регламентує принципи, відповідно яких здійснюються закупівлі. Один з них — принцип максимальної економії, ефективності та пропорційності. Процес та особливості визначення очікуваної вартості предмета закупівлі регулюється наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275, яким затверджена Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика). Ця методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі – Закон) та має рекомендаційний характер. Методика описує порядок збору інформації, методи розрахунку очікуваної ціни закупівлі, застосування індексів коригування цін та інфляції, вплив зміни курсу валют при закупівлі товарів. Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (товару) Замовником було здійснено наступні кроки: -визначено предмет закупівлі відповідно до закупівельного словника ДК 021:2015 та потребу у цьому предметі закупівлі; -сформовано опис предмету закупівлі із зазначенням всіх технічних та якісних характеристик, які можуть впливати на ціну; -виконано аналіз ринку із застосуванням запитів ціни, а також використовуючи загальнодоступну інформацію з відкритих джерел щодо цінової політики на предмет закупівлі; -визначено вимоги до умов поставки та оплати. Відповідно до Методики Замовником було направлено запити до потенційних учасників стосовно надання цінової пропозиції. Крім того Замовник використовував метод порівняння ринкових цін, користуючись відкритими джерелами інформації. Замовником здійснено пошук, збір інформації про ціни товарів, що містяться в Інтернет-мережі у відкритому доступі, в тому числі на сайтах виробників та постачальників відповідної продукції, рекламі, прайс-листах. На підставі отриманої інформації замовником було визначено очікувану ціну за одиницю товару, як середньоарифметичну. Щодо другого питання. Пунктом 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 № 710 (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 з 19.12.2020) зазначені зобов’язання покладено на головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) та суб’єкти господарювання державного сектору економіки. Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінетом міністрів України від 24.12.2019 №1086, бюджетні кошти спрямовуються на оплату медичних послуг та лікарських засобів, оплату надання яких у повному обсязі пацієнтам держава гарантує за рахунок бюджетних коштів згідно з тарифом. Головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство охорони здоров’я України. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Національна служба здоров’я України (далі - НСЗУ). Таким чином, враховуючи положення Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», НСЗУ є Уповноваженим центральним органом влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, як розпорядник державних коштів нижчого рівня. На виконання частини першої статті 8 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», між НСЗУ як Уповноваженим органом та закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем (надалі – надавач медичних послуг), яка в установлено законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, укладається договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Такий надавач медичних послуг отримує відповідну оплату за надані медичні послуги за програмою медичних гарантій відповідно до умов укладеного договору за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, відповідно до листа Національної служби здоров’я України №18006/2-17-21 від 25.08.2021. взаємодія закладів охорони здоров’я як надавача послуг з НСЗУ регулюється виключно Господарським кодексом України (далі – ГКУ), а не Бюджетним кодексом України, а відтак кошти, які надавачі медичних послуг отримують від служби за надані послуги, передбачені договором, для них не є бюджетними. Таким чином, враховуючи викладене вище, вимога, зазначена в п.41 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 з 19.12.2020) не може бути застосована до закупівлі, що оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу за номером UA-2024-07-23-003899-a від 23.07.2024 так як дана закупівля була здійснена коштами підприємства, отриманими від Національної служби здоров’я України в рамках Договору про медичне обслуговування населення. Щодо третього питання. Замовником 6.09.2024р. було підписано додаткову угоду №1 про розірвання Договору №381 від 08.08.2024р. Дана додаткова угода оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу 11.09.2024 р. Звіт про виконання Договору оприлюднено на веб-порталі 11.09.2024 р., сума оплати за Договором № 381 від 08.08.2024р. становить 00.00 грн.

---

Про надання пояснень згідно запиту замовнику на пояснення від 09.09.2024 щодо моніторингу: UA-M-2024-09-09-000073 ПОЯСНЕННЯ У межах проведення моніторингу процедури закупівлі Послуги з проведення лабораторних досліджень, інформацію опубліковано в елект

У межах проведення моніторингу процедури закупівлі Послуги з проведення лабораторних досліджень, інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2024-07-23-003899-a надаємо пояснення щодо поставлених питань. Щодо питання першого. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) товарів, робіт і послуг. Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Законодавство у сфері закупівель регламентує принципи, відповідно яких здійснюються закупівлі. Один з них — принцип максимальної економії, ефективності та пропорційності. Процес та особливості визначення очікуваної вартості предмета закупівлі регулюється наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275, яким затверджена Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика). Ця методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі – Закон) та має рекомендаційний характер. Методика описує порядок збору інформації, методи розрахунку очікуваної ціни закупівлі, застосування індексів коригування цін та інфляції, вплив зміни курсу валют при закупівлі товарів. Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (товару) Замовником було здійснено наступні кроки: -визначено предмет закупівлі відповідно до закупівельного словника ДК 021:2015 та потребу у цьому предметі закупівлі; -сформовано опис предмету закупівлі із зазначенням всіх технічних та якісних характеристик, які можуть впливати на ціну; -виконано аналіз ринку із застосуванням запитів ціни, а також використовуючи загальнодоступну інформацію з відкритих джерел щодо цінової політики на предмет закупівлі; -визначено вимоги до умов поставки та оплати. Відповідно до Методики Замовником було направлено запити до потенційних учасників стосовно надання цінової пропозиції. Крім того Замовник використовував метод порівняння ринкових цін, користуючись відкритими джерелами інформації. Замовником здійснено пошук, збір інформації про ціни товарів, що містяться в Інтернет-мережі у відкритому доступі, в тому числі на сайтах виробників та постачальників відповідної продукції, рекламі, прайс-листах. На підставі отриманої інформації замовником було визначено очікувану ціну за одиницю товару, як середньоарифметичну. Щодо другого питання. Пунктом 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 № 710 (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 з 19.12.2020) зазначені зобов’язання покладено на головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) та суб’єкти господарювання державного сектору економіки. Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінетом міністрів України від 24.12.2019 №1086, бюджетні кошти спрямовуються на оплату медичних послуг та лікарських засобів, оплату надання яких у повному обсязі пацієнтам держава гарантує за рахунок бюджетних коштів згідно з тарифом. Головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство охорони здоров’я України. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Національна служба здоров’я України (далі - НСЗУ). Таким чином, враховуючи положення Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», НСЗУ є Уповноваженим центральним органом влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, як розпорядник державних коштів нижчого рівня. На виконання частини першої статті 8 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», між НСЗУ як Уповноваженим органом та закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем (надалі – надавач медичних послуг), яка в установлено законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, укладається договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Такий надавач медичних послуг отримує відповідну оплату за надані медичні послуги за програмою медичних гарантій відповідно до умов укладеного договору за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, відповідно до листа Національної служби здоров’я України №18006/2-17-21 від 25.08.2021. взаємодія закладів охорони здоров’я як надавача послуг з НСЗУ регулюється виключно Господарським кодексом України (далі – ГКУ), а не Бюджетним кодексом України, а відтак кошти, які надавачі медичних послуг отримують від служби за надані послуги, передбачені договором, для них не є бюджетними. Таким чином, враховуючи викладене вище, вимога, зазначена в п.41 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 з 19.12.2020) не може бути застосована до закупівлі, що оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу за номером UA-2024-07-23-003899-a від 23.07.2024 так як дана закупівля була здійснена коштами підприємства, отриманими від Національної служби здоров’я України в рамках Договору про медичне обслуговування населення. Щодо третього питання. Замовником 6.09.2024р. було підписано додаткову угоду №1 про розірвання Договору №381 від 08.08.2024р. Дана додаткова угода оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу 11.09.2024 р. Звіт про виконання Договору оприлюднено на веб-порталі 11.09.2024 р., сума оплати за Договором № 381 від 08.08.2024р. становить 00.00 грн. ПОЯСНЕННЯ У межах проведення моніторингу процедури закупівлі Послуги з проведення лабораторних досліджень, інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2024-07-23-003899-a надаємо пояснення щодо поставлених питань. Щодо питання першого. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) товарів, робіт і послуг. Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Законодавство у сфері закупівель регламентує принципи, відповідно яких здійснюються закупівлі. Один з них — принцип максимальної економії, ефективності та пропорційності. Процес та особливості визначення очікуваної вартості предмета закупівлі регулюється наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275, яким затверджена Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика). Ця методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами) (далі – Закон) та має рекомендаційний характер. Методика описує порядок збору інформації, методи розрахунку очікуваної ціни закупівлі, застосування індексів коригування цін та інфляції, вплив зміни курсу валют при закупівлі товарів. Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (товару) Замовником було здійснено наступні кроки: -визначено предмет закупівлі відповідно до закупівельного словника ДК 021:2015 та потребу у цьому предметі закупівлі; -сформовано опис предмету закупівлі із зазначенням всіх технічних та якісних характеристик, які можуть впливати на ціну; -виконано аналіз ринку із застосуванням запитів ціни, а також використовуючи загальнодоступну інформацію з відкритих джерел щодо цінової політики на предмет закупівлі; -визначено вимоги до умов поставки та оплати. Відповідно до Методики Замовником було направлено запити до потенційних учасників стосовно надання цінової пропозиції. Крім того Замовник використовував метод порівняння ринкових цін, користуючись відкритими джерелами інформації. Замовником здійснено пошук, збір інформації про ціни товарів, що містяться в Інтернет-мережі у відкритому доступі, в тому числі на сайтах виробників та постачальників відповідної продукції, рекламі, прайс-листах. На підставі отриманої інформації замовником було визначено очікувану ціну за одиницю товару, як середньоарифметичну. Щодо другого питання. Пунктом 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 № 710 (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 з 19.12.2020) зазначені зобов’язання покладено на головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня) та суб’єкти господарювання державного сектору економіки. Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінетом міністрів України від 24.12.2019 №1086, бюджетні кошти спрямовуються на оплату медичних послуг та лікарських засобів, оплату надання яких у повному обсязі пацієнтам держава гарантує за рахунок бюджетних коштів згідно з тарифом. Головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство охорони здоров’я України. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Національна служба здоров’я України (далі - НСЗУ). Таким чином, враховуючи положення Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», НСЗУ є Уповноваженим центральним органом влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, як розпорядник державних коштів нижчого рівня. На виконання частини першої статті 8 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», між НСЗУ як Уповноваженим органом та закладом охорони здоров’я незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем (надалі – надавач медичних послуг), яка в установлено законом порядку одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, укладається договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій. Такий надавач медичних послуг отримує відповідну оплату за надані медичні послуги за програмою медичних гарантій відповідно до умов укладеного договору за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, відповідно до листа Національної служби здоров’я України №18006/2-17-21 від 25.08.2021. взаємодія закладів охорони здоров’я як надавача послуг з НСЗУ регулюється виключно Господарським кодексом України (далі – ГКУ), а не Бюджетним кодексом України, а відтак кошти, які надавачі медичних послуг отримують від служби за надані послуги, передбачені договором, для них не є бюджетними. Таким чином, враховуючи викладене вище, вимога, зазначена в п.41 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 з 19.12.2020) не може бути застосована до закупівлі, що оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу за номером UA-2024-07-23-003899-a від 23.07.2024 так як дана закупівля була здійснена коштами підприємства, отриманими від Національної служби здоров’я України в рамках Договору про медичне обслуговування населення. Щодо третього питання. Замовником 6.09.2024р. було підписано додаткову угоду №1 про розірвання Договору №381 від 08.08.2024р. Дана додаткова угода оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу 11.09.2024 р. Звіт про виконання Договору оприлюднено на веб-порталі 11.09.2024 р., сума оплати за Договором № 381 від 08.08.2024р. становить 00.00 грн.

---

---

Дата: 27 вер. 10:18

Інформація про усунення порушень

На виконання рішення Держаудитслужби викладеного у висновку №UA-M-2024-09-09-000073. Замовником була проведена відповідна робота з уповноваженою особою Комунального некомерційного підприємства «Володимирецька багатопрофільна лікарня» Володимирецької селищної ради, щодо посилення уваги та вжиття максимальних заходів щодо недопущення у подальшому порушень чинного законодавства у сфері публічних закупівель та наголошено про неухильне дотримання норм чинного законодавства у своїй подальшій роботі. Також, Замовником заплановано ONLINE- навчанні для уповноваженої особи, річний план за ідентифікатором: UA-P-2024-09-27-000318-a. В подальшому під час здійснення закупівель замовник зобов’язується враховувати виявлені моніторингом недоліки та неухильно дотримуватись чинного законодавств.