Автоматичні індикатори ризиків як підстава початку моніторингу закупівлі ДАСУ!

Автоматичні індикатори ризиків як підстава початку моніторингу закупівлі ДАСУ!

2022-05-02T11:14:45+03:0016.11.2018|Tags: , |

 

Автоматичні індикатори ризиків розпочали свою дію. Державна аудиторська служба тепер має нову підставу для проведення моніторингу публічних закупівель. А тому Замовникам та Учасникам потрібно зрозуміти та знати, що таке автоматичні індикатори ризиків, і як вони впливають на процедуру закупівлі.

Закон України «Про публічні закупівлі» №922-VІІІ від 25.12.15 (далі – Закон) містить положення статті 7¹, що була внесена до останнього Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законів України щодо здійснення моніторингу закупівель», яка передбачає порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.

Моніторинг закупівлі — це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 11 ст. 1 Закону).

Механізм здійснення такого моніторингу тривалий час не був реалізований, проте на сьогоднішній день здійснення моніторингу публічних закупівель стає звичним явищем.

Згідно з нормами Закону, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі — Закон № 2939) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. На сьогодні органом державного фінансового контролю в Україні є Державна аудиторська служба України (далі — Держаудислужба) та її підрозділи.

Посилаючись на норми Закону, рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник Держаудислужби або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) отримана від громадських об’єднань інформація про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Якщо отримання інформації, повідомлень та виявлення порушень зрозумілі, то така новела законодавства як «автоматичні індикатори ризиків» потребує детальнішого розгляду.

Згідно з Законом, автоматичні індикатори ризиків – критерії із заданими наперед параметрами, використання яких дає можливість автоматично здійснювати вибір процедур закупівель, що містять ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель (далі – індикатори ризиків). Інакше кажучи, індикатори ризиків – це визначені на законодавчому рівні параметри, за якими Держаудитслужба може визначати процедури закупівлі, у яких замовники припустилися порушення при проведенні закупівель або ж можуть це зробити в подальшому.

Для здійснення своїх повноважень щодо моніторингу публічних закупівель за допомогою індикаторів ризиків, у Держаудитслужби з’явився окремий “електронний” кабінет у ProZorro, через який такий моніторинг здійснюється, варто зазначити, що окрім особистого кабінету, Держаудитслужба Наказом від 11.09.2018 № 196 затвердила:

  • Методику визначення автоматичних індикаторів ризиків;
  • Перелік автоматичних індикаторів ризиків;
  • Порядок застосування автоматичних індикаторів ризиків.

Цими нормативно-правовими актами Держаудитслужба повноцінно ввела в дію застосування індикаторів ризику як джерела інформації про ризиковані процедури закупівель.

Розрахунок індикаторів ризиків здійснюється автоматично ризик-системою за допомогою програмного забезпечення із використанням інформації, яка наявна в таких джерелах як: електронна система закупівель, єдині державні реєстри, відкриті для доступу центральному органу виконавчої влади бази даних, офіційний веб-сайт Національного банку України, інші офіційні джерела.

Індикатори ризиків розраховуються на етапах планування, проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його укладання.

Наразі «Перелік автоматичних індикаторів ризиків» містить вичерпний перелік індикаторів ризиків, який включає в себе 35 індикаторів ризиків ( можна переглянути на посиланням: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1114-18 ), проте в перспективі таких індикаторів буде понад 60.

Ризик-система щодня здійснює автоматичний розрахунок індикаторів ризиків за процедурами закупівель, які проводяться замовниками в електронній системі закупівель, формує чергу та відображає її в персональному кабінеті Держаудитслужби.

Під час обрання Держаудитслужбою процедур закупівель для здійснення моніторингу насамперед обирають процедури закупівлі, що мають найвищий пріоритет у черзі.

З черги ризикові процедури усуваються тоді, коли за процедурою закупівлі розпочато моніторинг; оприлюднено звіт про виконання договору; процедура закупівлі відмінена або визнана такою, що не відбулася; усі порушення, за якими спрацювали індикатори, усунено.

Розглянемо деякі приклади індикаторів ризиків та їх вплив на закупівлі. Візьмемо реального замовника, назвемо його «Замовник_А» та реального учасника – фізичну особу-підприємця, з яким такий Замовник_А попередньо укладав договори більше ніж за 3-ма різними групами cpv (RISK-2-17-2п), назвемо його «Учасник_1». Закупівля у нас буде: продуктів харчування, напоїв, тютюну та супутньої продукції.

У 2015 році Замовник_А закуповує продукцію за кодом ДК 021:2015: 15800000-6 — Продукти харчові різні. Проводиться допорогова закупівля з очікуваною вартістю 110 000,00 UAH з ПДВ. В результаті, пропозицію подає лише Учасник_1, який проходить кваліфікацію, стає переможцем торгів в даній закупівлі та з ним укладається договір про закупівлю.

У 2017 році Замовник _А проводить допорогові закупівлі за кодами: ДК 021:2015: 15820000-2 — Сухарі та печиво; пресерви з хлібобулочних і кондитерських виробів та ДК 021:2015: 15830000-5 — Цукор і супутня продукція. Пропозиція подана лише Учасником_1, з яким було укладено договір про закупівлю.

У 2018 році Замовник _А проводить ще одну допорогову закупівлю, цього разу: ДК 021:2015: 15980000-1 — Безалкогольні напої, в якій найбільш економічно вигідною пропозицією визнається пропозиція подана Учасником_2, проте на етапі кваліфікації переможця його пропозиція відхиляється через невідповідність тендерної пропозиції Учасника_2 умовам тендерної документації. Наступною найбільш економічно вигідною пропозицією є пропозиція Учаника_1, яка відповідає вимогам тендерної документації, і саме тому, з ним укладено договір про закупівлю.

Таким чином, за останні три роки Замовником _А проводилися закупівлі більше ніж за 3-ма різними групами cpv, за цими закупівлями договір укладався з Учсником_1, оскільки, найчастіше лише він подавав свою пропозицію. У 2018 році Замовником_А була проведена процедура, щодо якої спрацював індикатор ризиків, у зв’язку з тим, що Учсника_2 з найбільш економічно вигідною пропозицією відхилено, а переможцем визначено Учасника_1, з яким Замовник_А попередньо укладав договори більше ніж за 3-ма різними групами cpv. Отже, алгоритм дії ризик – системи спрямований на широкий спектр процедур закупівель, що ставить в чергу ризикових процедур закупівель навіть ті, які  логічно обумовлені як такі, що проведені відповідно до норм чинного законодавства.

Щодо того, що під час проведення відкритих торгів із публікацією англійською мовою на закупівлю товарів та послуг відхилено більше ніж 2 тендерні пропозиції, то наведемо наступний приклад (RISK-2-14_1). Замовником проводилася закупівля товарів, а саме: код  ДК 021:2015: 30210000-4 — Машини для обробки даних. В даній процедурі закупівлі подало пропозиції 5-ро учасників, 3-х з яких було відхилено через невідповідність кваліфікаційним вимогам, відповідно, залишилося 2-є інших учасників, які взяли участь в аукціоні, серед яких і був визначений переможець.

В описі індикатора законодавець зазначає, що ризик пов’язаний з тим, що є ймовірність упередженого розгляду замовником тендерних пропозицій. Однак, на практиці така ймовірність може бути і в відкритих торгах без публікації англійською мовою, що законодавець поки не враховує, а також, така ймовірність можлива лише за умови, що участь у процедурі закупівлі взяло більше чотирьох учасників. Натомість незрозумілим є те, чому відхилення двох учасників не є ризиком.

Розглянемо такий ризик як: замовник відхилив тендерні пропозиції всіх учасників закупівлі товарів або послуг, крім переможця (RISK-2-13). Для прикладу: Замовником була проведена процедура закупівлі товарів: код ДК 021:2015: 44110000-4 — Конструкційні матеріали. В даній процедурі закупівлі участь взяло 3-є учасників, 2-є з яких були відхилені. Відповідно до протоколів відхилення Учаснрик_1 був відхилений з наступних підстав: Учасником_1 не підтверджено кваліфікаційний критерій щодо досвіду виконання аналогічного договору (не надано копію видаткової накладної або листа – відгуку контрагента) та не заповнено проект договору про закупівлю. В протоколі відхилення Учасника_2 зазначається, що Учасником_2 не надано інформацію з детальним описом товару, що пропонується та джерело його походження та не надано жодного документу, який підтверджує якість продукції, у зв’язку з чим, тендерна пропозиція Учасника_2 була відхилена. Таким чином, тендерні пропозиції всіх учасників було відхилено з об’єктивних підстав, і лише тендерна пропозиція переможця – Учасника_3 відповідає умовам тендерної документації, саме тому, замовник уклав з останнім договір про закупівлю. Попри  вчинення замовником дій, які відповідають вимогам Закону, ця процедура все одно відноситься до ризикових процедур, оскільки алгоритм за яким діє система-ризиків спрямований на реагування щодо такого роду процедур закупівель. Лише в подальшому Держаудитслужба визначить на власний розсуд чи містить така процедура закупівлі порушення законодавства, чи ні.

Отже, індикатори ризиків – це визначені нормативно-правовими актами показники, які консолідують ризикові процедури закупівель одного замовника для вчинення превентивних чи компенсаційних заходів з боку Держаудитслужби щодо порушення законодавства України про публічні закупівлі.

Рішення про початок моніторингу на підставі одержання даних індикаторів ризиків публікується в електронній системі закупівель протягом 2х робочих днів після прийняття Держаудитслужбою такого рішення.  Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

На відміну від трьох інших видів контролю, таких як: аудит, інспектування та перевірка, які проводять за місцезнаходженням підконтрольної установи чи за місцем розташування об’єкта права власності, моніторинг закупівлі здійснюють за місцезнаходженням Держаудитслужби.

На противагу надходження скарги до Антимонопольного комітету України моніторинг Держаудитслужби не передбачає зупинки процедури.

У разі виявлення порушень замовник має їх усунути протягом трьох робочих днів, підвантаживши відповідне повідомлення про це у ProZorro, або ж опублікувати свою незгоду з висновками Держаудитслужби з подальшим оскарженням у суді. У разі усунення замовником порушень, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

Якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, Держаудитслужба проводить перевірку закупівлі (фактичної, документальної). При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

У разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель посадові особи Держаудитслужби, не чекаючи закінчення перевірки, мають право рекомендувати керівникові замовника вжити невідкладних заходів для усунення та недопущення їх у подальшому.

Результати перевірки закупівель, проведеної Держаудитслужбою, можуть бути оскаржені замовником, щодо якого проведено перевірку до суду.

Таким чином, проведення моніторингу на підставі виявлення індикаторів ризиків фактично, у разі виявлення порушення законодавства, є підставою для проведення перевірки. У разі ж відсутності порушень законодавства зі сторони замовника – це формальність та превентивний захід, який не призводить до настання юридичних наслідків. Проте варто наголосити, що з введенням в дію індикаторів ризиків кожен крок замовника по проведенню процедур закупівель, а разом з тим учасника, відслідковується.

 

Підготовлено експертами Ua-Tenders.com