28 квітня 2022 р. Палата представників США вслід за Сенатом проголосувала за законопроект S. 3522 “Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022” про надання Президенту США посилених повноважень щодо укладення угод з урядом України про позику чи оренду оборонних товарів українському уряду для захисту мирного населення в Україні від російського військового вторгнення та в інших цілях.
Що таке ленд-ліз
Не пізніше ніж через 60 днів з дня набрання чинності цим Законом Президент США має запровадити прискорені процедури для доставки будь-яких предметів оборони, позичених або орендованих уряду України за угодою. На підставі даного Закону уряд України зможе запитати та узгодити отримання без зайвих бюрократичних зволікань від американських партнерів:
– будь-якої зброї (крім ядерної), системи озброєння, боєприпасів, літаків, кораблів або іншого військового знаряддя;
– будь-якого майна (крім торгових суден), установок, товарів, матеріалів, обладнання, постачання або товарів, що використовуються для здійснення військових продажів;
– будь-якого обладнання, інструментів, матеріалів, постачання або іншого предмету, необхідного для виробництва, обробки, ремонту, обслуговування, зберігання, конструювання, транспортування, експлуатації або використання будь-якого предмета, переліченого вище;
– будь-якого компоненту або частини будь-якого предмету з вищеназваних.
Тобто мова може йти не лише про поставки зброї та військової техніки, а й транспортних засобів, шпиталів, медичних засобів та матеріалів, харчування, спецодягу, шоломів, бронежилетів, якими на третьому місяці війни українські воїни все ще не забезпечені в достатній кількості.
Згідно з цим Актом міжурядова угода про позику або оренду оборонних виробів не підпадатиме під певні вимоги та положення, які зазвичай застосовуються до подібних міжурядових угод про лізинг, включаючи вимогу, яка за загальним правилом забороняє строк позики чи оренди більш ніж на п’ять років, або вимогу про відшкодування вартості оборонного виробу країною-отримувачем (зокрема, Україною) у разі його пошкодження, знищення, втрати, що під час ведення бойових дій є цілком можливим.
Як ленд-ліз працював в Другу світову війну
Прийняття Закону стало відповіддю Народу Сполучених Штатів на агресивну війну, розв’язану Російською Федерацією в Україні, від якої так чи інакше постраждали мільйони мирних жителів. Просування і відкриття ленд-лізу є істотним жестом підтримки Народу України з боку Громадян Сполучених Штатів для захисту демократії, свободи, суверенітету і територіальної цілісності України. Історія знала аналогічний приклад застосування оперативного, швидкого, спрощеного механізму масштабних виробництва, закупівлі та поставок товарів, необхідних для ведення бойових дій: у березні 1941 р. Конгрес завершив прийняття Акта про забезпечення оборони США, більш відомий, як Закон про ленд-ліз, – на підставі якого уряд Сполучених Штатів допомагав союзникам по антигітлерівській коаліції (включаючи Британську Імперію і Радянський Союз) постачаннями від ґудзиків до танків і літаків. Натомість, в ході тієї війни й союзники, з урахуванням власних ресурсів, допомагали Сполученим штатам постачанням і обслуговуванням потреб їхніх військових (транспорт, порти, паливо, ремонтне обслуговування), швидко та на безоплатній основі («зворотний ленд-ліз»).
17 грудня 1940 р. на прес-конференції в Овальному кабінеті Президент США Рузвельт пояснював необхідність запровадження моделі ленд-лізу на побутовому прикладі, коли сусід терміново ділиться із сусідом шлангом з водою для гасіння пожежі, не думаючи про вартість цього шлангу і допомоги, адже полум’я може перекинутись на сусідські будинки, якщо його вчасно не загасити.
За спогадами керівника тодішньої програми Ленд-лізу Едварда Стеттініуса, викладеними у книзі «Ленд-ліз – зброя перемоги», тримісячні дискусії по всій країні передували запровадженню даної програми. «Публічно розглянувши цю проблему з різних сторін, ми ухвалили вільне рішення про те, що відтепер наша безпека тісно пов’язана з безпекою інших волелюбних народів світу. Їхня оборона має життєво важливе значення для нашої власної обороноздатності. Таким чином, ми стали створювати подвійну лінію оборони США. З одного боку, ми відправляли зброю тим країнам, які продовжували боротися з Німеччиною та її союзниками, а з іншого — у себе в країні ми отримали можливість озброїти та навчити потужну військову силу, на той випадок, якби ми самі зазнали нападу… завдяки новій програмі ми виграємо дорогоцінний час, настільки необхідний для створення нашої власної оборони», – зазначає Стеттініус. Останнє твердження є актуальним для мотивування затвердження ленд-лізу 2022 р., адже новий Закон, окрім України, дозволяє надавати допомогу країнам Східної Європи, що постраждали від російського вторгнення в Україну. Зміцнення обороноздатності цих країн, які є союзниками Сполучених Штатів, покликане убезпечити від потенційної збройної агресії з боку Росії, що може досягатись як шляхом заміни техніки радянського виробництва, раніше переданої Україні, так і розміщенням додаткових військових контингентів НАТО, на що також потрібні ресурси.
В рамках програми ленд-лізу Другої світової війни США забезпечили допомогою понад 40 країн (Британія отримала 62% допомоги, СРСР – 22%) на загальну суму 49,1 млрд. дол. США (враховуючи інфляцію, еквівалент приблизно 800 млрд. дол. США у 2022 р.). Частина цих витрат, близько 8 млрд. дол. США, компенсована союзними країнами за рахунок «зворотного ленд-лізу» для потреб американських військових, що перебували за кордоном, решта – «подарунок» (The New Encyclopaedia Britannica. Volume 7, 50th Ed, 1994, USA. P. 264). У червні 1943 р. Сенатор Джордж, Голова Фінансового комітету, наступним чином пояснював, чому варто направляти кошти на ленд-ліз: «Нація зараз витрачає близько 8 мільярдів на місяць. Якби не ті приготування, які ми зробили в ці місяці, вигравши час, війна, я переконаний, тривала б на рік довше. Ми витрачаємо на війну до 100 мільярдів доларів на рік, а крім того, ми могли б втратити величезну кількість життів найкращих синів нації. Навіть скоротивши війну лише на півроку, ми збережемо 48 мільярдів доларів, витративши лише 11 мільярдів, а кров наших солдатів, сльози наших матерів оцінити взагалі неможливо».
Разом з тим, Едвард Стеттініус зазначає: «…програма ленд-лізу дала помітний поштовх розвитку виробництва озброєнь в Америці. Крім непрямого впливу на розширення американської військової промисловості сотні мільйонів доларів за програмою ленд-лізу ще до Перл-Харбора були вкладені в нові заводи, фабрики, верфі та інші об’єкти, що відіграло чималу роль у розвитку наших продуктивних сил. Ці інвестиції, всього на 900 мільйонів доларів, були вкладені в економіку 34 з 48 наших штатів, і їх суми коливалися від 142 мільйонів доларів на військові заводи в Мічигані до 14 000 на виробництво сухого молока в Північній Дакоті… Ці кошти йшли на розбудову цивільних підприємств… у військові… Нові заводи повністю або частково фінансувалися також за рахунок програми ленд-лізу, а виробництво озброєнь для нашої армії та наших союзників дозволяло з надлишком окупати витрати на їх будівництво… На ленд-лізівські кошти споруджувалися доки, пірси, плавучі крани в американських портах… Завдяки їм вдалося створити систему військових складів та товарних станцій від узбережжя до узбережжя…» (Е. Стеттініус, Ленд-ліз – зброя перемоги).
Принципи роботи ленд-лізу
З початку війни США надали допомоги Україні на більш ніж 3 млрд. дол. США, що дозволило закупити та поставити, зокрема, понад 1400 зенітних систем Stinger; понад 5500 протиброньових систем Javelin та понад 14000 інших протиброньових систем; понад 121 Phoenix Ghost Tactical UAS та понад 700 Switchblade Tactical UAS; 90 155-мм гаубиць разом із 184 000 артилерійських снарядів; 16 вертольотів Мі-17; сотні броньованих автомобілів Humvee; 200 бронетранспортерів M113; більш ніж 7500 шт. стрілецької зброї із більш ніж 60 мільйонами боєприпасів; ракетні системи з лазерним наведенням; інше необхідне нелетальне обладнання, в т.ч засоби зв’язку та розвідки (U.S. Security Assistance to Ukraine Updated April 29, 2022// the Congressional Research Service).
Наразі відомо, що для фінансування нової програми ленд-лізу Президент Джо Байден запитав в Конгресу асигнувань на 33 млрд. дол. США. 4 травня 2022 р., виступаючи перед робітниками заводу Lockheed Martin у штаті Алабама, де, зокрема, виробляються протитанкові комплекси Javelin, очільник Білого Дому повідомив, що звернувся до Конгресу, щоб той пришвидшив затвердження додаткових коштів для допомоги Україні, а робітники заводу були зайняті виробництвом зброї ще певний час. Таким чином, виділені з держбюджету гроші працюватимуть на американську промисловість, яка забезпечуватиметься додатковими замовленнями.
Ленд-ліз Другої світової війни став одним із визначальних факторів майбутньої перемоги над країнами «Вісі Рим-Берлін-Токіо», які уособлювали фашизм ХХ сторіччя.
Очікується, що багатомільярдна допомога Українському Народу від Американських платників податків так само стане вагомим внеском у боротьбу із фашизмом сторіччя ХХІ-го – інструментом для розбиття підступного ворога на суші, у морі та повітрі. В цьому сенсі символічною виглядає можлива дата підписання нового Закону Президентом Джо Байденом, яка називалась у ЗМІ, – 9 травня 2022 р.
Закон про ленд-ліз не вписується у моделі закупівель, передбачені Законами України «Про публічні закупівлі», «Про оборонні закупівлі», в тому числі у випадки виключень із застосування цих актів. Адже закупівельне законодавство, як правило, будується за логікою відплатності поставок для державних потреб за відкритими процедурами, а ленд-ліз – це, коли спільними зусиллями різних Народів потрібно захищати єдині демократичні правові цінності цивілізованого суспільства; коли немає того, хто дає і того, хто отримує; у цій війні із зухвалим злом кожен ділиться з іншим усім необхідним, що готовий жертвувати у спільну справу опору тиранії заради свободи, щоб потушити пожежу війни на східному кордоні Європи.
Руслан Михайлик, юрист Zakupki.UA
