Моніторінг від Держаудитслужби України

Порушення не знайдено

Дата: 25 лип. 10:43

Висновок про результати моніторингу

Орган ДФК: Західний офіс Держаудитслужби (Львівська обл.)

Інформація про результати моніторингу закупівлі у розрізі стадій проведення процедури закупівлі

ПРИХОВАНО

Висновок про наявність або відсутність порушень законодавства

ПРИХОВАНО

Зобов'язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель

ПРИХОВАНО

Запит на пояснення

Орган ДФК: Західний офіс Держаудитслужби (Львівська обл.)

ПРИХОВАНО

ПРИХОВАНО

Відповідь замовника 1 січ. 03:00

У відповідь на запит про надання пояснень, оприлюднений у електронній системі закупівель 25 липня 2019 року та відповідно до ч. 5 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», Комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м.Львова" надає відповідні пояснення. Щодо поділу предмету закупівлі на окремі лоти. Відповідно до «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 № 454, із змінами, під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів. Отже, за нормами діючого законодавства Замовник має право (може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Тобто, чинне законодавство не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником на поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб. Не лотовість закупівлі, можна пояснити і тим, що наркотичні та інші лікарські засоби, а саме прекурсори, підпадають під одне нормативно-правове регулювання щодо їх обігу, перевезення, знищення тощо, що в свою чергу регламентується Наказом МОЗУ від 07.08.2015 №494 із змінами та доповненнями «Про деякі питання придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я». Додатковою підставою не лотової закупівлі, є доцільність придбання даної продукції у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати по транспортуванню, підхід до цінової політики, тощо), на оперативність і своєчасність здійснення поставок та зменшує ризики відміни торгів з причини відсутності учасників по лотах, де сума закупівлі невелика. Щодо положення про оплату юридично-консультаційних послуг. В даному випадку відбувається використання цивільно-правового інституту, такого як – Заміна боржника в зобов’язані, передбаченого ч. 1 ст. 520 ЦКУ, у відповідності до якої боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Правовою формою такої заміни є договір на користь третьої особи ст. 636 ЦКУ, за яким боржник (переможець торгів; інша особа), зобов’язується виконати свій обов’язок на користь третьої особи (консультант «виконавця»). Щодо оплати юридично-консультаційного супроводу, що визначене у Тендерній документації зазначено вартість юридично-консультаційного супроводу процедури відкритих торгів, однак вважаємо, що дане положення не є антиконкурентним, чи то дискримінаційним, чи таким, що суперечить нормам законодавства у сфері закупівель, оскільки жодним чином не обмежує права учасників торгів, зокрема, відмова учасника від оплати даних послуг не призводить до відмови в участі в торгах чи відхилення тендерної пропозиції учасника.

---

Відповідь на запит про надання пояснення

У відповідь на запит про надання пояснень, оприлюднений у електронній системі закупівель 25 липня 2019 року та відповідно до ч. 5 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», Комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м.Львова" надає відповідні пояснення. Щодо поділу предмету закупівлі на окремі лоти. Відповідно до «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 № 454, із змінами, під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів. Отже, за нормами діючого законодавства Замовник має право (може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Тобто, чинне законодавство не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником на поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб. Не лотовість закупівлі, можна пояснити і тим, що наркотичні та інші лікарські засоби, а саме прекурсори, підпадають під одне нормативно-правове регулювання щодо їх обігу, перевезення, знищення тощо, що в свою чергу регламентується Наказом МОЗУ від 07.08.2015 №494 із змінами та доповненнями «Про деякі питання придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я». Додатковою підставою не лотової закупівлі, є доцільність придбання даної продукції у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати по транспортуванню, підхід до цінової політики, тощо), на оперативність і своєчасність здійснення поставок та зменшує ризики відміни торгів з причини відсутності учасників по лотах, де сума закупівлі невелика. Щодо положення про оплату юридично-консультаційних послуг. В даному випадку відбувається використання цивільно-правового інституту, такого як – Заміна боржника в зобов’язані, передбаченого ч. 1 ст. 520 ЦКУ, у відповідності до якої боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Правовою формою такої заміни є договір на користь третьої особи ст. 636 ЦКУ, за яким боржник (переможець торгів; інша особа), зобов’язується виконати свій обов’язок на користь третьої особи (консультант «виконавця»). Щодо оплати юридично-консультаційного супроводу, що визначене у Тендерній документації зазначено вартість юридично-консультаційного супроводу процедури відкритих торгів, однак вважаємо, що дане положення не є антиконкурентним, чи то дискримінаційним, чи таким, що суперечить нормам законодавства у сфері закупівель, оскільки жодним чином не обмежує права учасників торгів, зокрема, відмова учасника від оплати даних послуг не призводить до відмови в участі в торгах чи відхилення тендерної пропозиції учасника.

---