Дискримінаційні вимоги

Пунктом 1 Розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної документації» встановлено, що у відповідності до наказу № 1082 від 11.06.2020 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» тендерна пропозиція учасника повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом (КЕП); Якщо тендерна пропозиція містить і скановані, і електронні документи, потрібно накласти КЕП на тендерну пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо. У разі, якщо електронні документи тендерної пропозиції видано іншою організацією і на них уже накладено КЕП цієї організації, учаснику не потрібно накладати на нього свій КЕП. Документи тендерної пропозиції, які надані не у формі електронного документа (без КЕП на документі), повинні містити підпис уповноваженої особи учасника закупівлі (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи), а також відбитки печатки учасника (у разі використання). Така вимога є дискримінаційною та звужує коло осіб, які зможуть взяти участь у закупівлі, зважаючи на наступне: Так, відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови КМУ № 193 від 3 березня 2020 року «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів», яка є чинною на сьогоднішній день приватний бізнес має право використовувати в своїй діяльності Удосконалені електронні підписи на кваліфікованому сертифікаті (УЕП) чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів в рамках пілотного проекту, що реалізується, але не пізніше ніж до 5 березня 2022 року. Але, через початок військового вторгнення багато учасників не мали змоги після 5 березня 2022 року замінити УЕП на КЕП, через що КМУ було прийнято постанови від 17.03.2022 № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» та від 24.05.2022 № 617 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 р. № 300», згідно з якими учасникам було дозволено під час війни використовувати УЕП замість КЕП. Згодом вказані постанови було скасовано, а Кабмін постановою № 1298 від 12.12.2023 «Про затвердження вимог до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг, та вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» (далі — Постанова № 1298) затвердив вимоги до форматів удосконалених електронних підписів та печаток, які використовуються для надання електронних публічних послуг. Ця постанова набрала чинності з 31.12.2023 та є чинною по сьогоднішній день. У зв’язку з набуттям чинності Постановою № 1298 з 31.12.2023 замість КЕП можна використовувати УЕП, якщо законом не вимагається інше. Аналогічна позиція викладена і в коментарі Мінцифри на їх офіційному сайті та ознайомитись можна з нею за посиланням https://thedigital.gov.ua/news/sproshchuemo-vikoristannya-vdoskonalenikh-e-pidpisiv-uryad-ukhvaliv-postanovu Крім того, наказ № 1082 від 11.06.2020 року, на який посилається у тендерній документації Замовник є актом нижчої юридичної сили та є підзаконним правовим актом, а постанова КМУ є нормативно-правовим актом та має вищу юридичну силу, ніж наказ Мінекономіки. Отже, підприємство маючи лише удосконалений електронний підпис (УЕП) не зможе прийняти участь у закупівлі, хоча має змогу поставити відповідний товар та забезпечити потреби Замовника-ініціатора, а виготовлення КЕП може зайняти певний час та додаткові фінансові витрати. Крім того, підготвка документів з урахуванням дискримінаційних вимог Замовника нівелює принципи публічних закупівель. Можливість прийняти участь у закупівлі підтверджується наявністю документів, відповідно до Додатку 1, які підтверджують технічні характеристики предмета закупівлі, та досвідом виконання аналогічних договорів. Просимо, внести зміни до тендерної документації та передбачити можливість підписувати тендерну пропозицію не тільки КЕП, а і УЕП. Звертаємо увагу, що вимоги до Тендерної документації встановлено статтею 22 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема Тендерна документація має містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», тобто Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, у тому числі розгляду та оцінки тендерних пропозицій, Замовникам необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.

Відповідь замовника 15.10.24 18:30

Шановний Учаснику! Ваше звернення буде розглянуто. В разі позитивного висновку, будуть внесені зміни до тендерної документації.